Сторінка:Українська загальна енцикльопедія. під. ред. І. Раковського (T. 1., А-Ж) (1935).djvu/46

Ця сторінка ще не вичитана

71

72

Алма-Ата—Алюмін

Алма-ата, (колись Вєрний) місто у рос. рад. автономній Кара-кірґізькій області, 47.000 меш.; сюди був засланий Троцький.

Алмаз, гл. Діямант.

Алмазна, місто Луганської окр.; копальні, 2971 меш.

Алогічний, (гр.) нелогічний, незалежний від законів людського думання.

Алоя, альоес, (Aloe), африканська ростина, споріднена з аґавою, з роду лілеєватих; сік з соковитого листя вживається як лік на прочищення; з деревистих відмін добувають волокна, дуже пригожі для виробу полотна, линв і паперу, т. зв. маврітанський льон. У нас плекається для оздоби.

Алтаіди, молоді пасмові гори азійського суходолу.

Алтай, (= золоті гори) гірські пасма в середній Азії в області рік: Іртиш, Обь і Єнісей. Найбільше висунена на захід і найважніша частина цих гір — це Алтай у вужчім розумінні; від нього на схід розгалужуються гори Саянські, Танну, Шанґайські і Великий Алтай. Властивий Алтай або Коливанські Рудні Гори обіймають 136.000 км.2, складаються із цілого ряду пасем, яких осередком є найвища гора Бєлуха (4542 м.) і є багаті в золото (Кузнєцьк), срібло, мідь, олово, залізо та вугілля. Тубильцями є тюрські та монгольські народи: комлики (калмики), телойти, кумандійці, татари, шорці і кірґізи, а захожими, що живуть головно над Єнісеєм, росіяни та китайці. Населення займається переважно скотарством, гірництвом і торговлею. Залізниця з Николаєвська до Семіпалатинська (900 км.). Рос. Алтай обіймає 127.057 км.2 і лежить на границі Монголії; монгольський Алтай сягає в глибину Монголії.

Алтайські народи і мови, гл. уральсько-алтайські народи і мови.

Алтайці, збірна назва для деяких тюркських народів Алтаю, зокрема для шорців; б. 55.000 голів.

Алтембас, (тур.) тур. шовкова матерія перетикана золотом.

Алтин, (тат.) гривня, шостак, колишній рос. гріш вартости трьох копійок.

Алтиця, у гуцулів частина сорочки під пахою.

Алун, гл. Галун.

Алупка, село на півд. березі Криму, морські купелі; виноградники.

Алушта, місто на півд. побережжі Криму у стіп Чатирдаґу, морські купелі.

Алфей, найбільша ріка Пелопонесу, тепер Руфія.

Алчевська, 1) Христина Данилівна, (1843-1920). Жінка відомого харківського фінансового діяча Олексія Алчевського й мати поетки Христі й співака Григорія, видатна діячка на освітнім полі. Редакторка тритомової праці „Что читать народу“. 2) Христя *1882 в Харкові, донька попередньої. Твори: Поезії І. т.: „Туга за сонцем“, II. т. „Вишневий цвіт“, ІІІ. т. „Пісні серця і просторів“, IV. т. „Встань Сонце“ „Пробудження“ і окремі поезії. Займається педагогічною діяльністю.

Алчевське, містечко Луганської округи в Донбасі, 16.000 меш.

Алювій, 1) сучасна, польодова доба в історії Землі, замітна зм’ягшенням підсоння й нагромаджуванням у долинах рік глин, пісків, торфів, багонної руди й лугових вапняків. У алювіяльних покладах попадаються кости, раковини й ростини, які не різняться від сучасних росшн і тварин даної околиці. В алювіяльних зложжях находяться крім цього пам’ятки кам’яної, бронзової й залізної культури. 2) Земля, яку вода примулює до берега, належить до власника берега.

Алюзія, (лат.) натяк.

Алюмен, (лат.) галун.

Алюмін, глин, АІ, первень, в природі тільки в сполуках, головно з киснем і двоокисом кремню, особливо в глині, бокситі, польовику, лосняку; одержується електролізою бокситу і глини в електричній печі Герульта; сріблисто білий металь, дуже легкий, п. т. б. 2-7; тає при 657°; вживається до виробу покрив і складових частин літаків та повітроплавів, складових частин різних машин, кухонної посуди, дротів І грошей та до витворювання високих температур (алюмінотермія). Окиси алюміну: гл. алюміну, т. зв. розчин Бурова, лік проти опухів і антисептик, також барвникова за-