57
58
Акологія—Акрорінт
Акологія, (гр.) 1) наука про хірурґічні прилади; 2) наука про засоби лікування. Аколут, (гр.) один з нижчих церковних чинів у римо-кат. церкві. Аколяда, (фр.) скобка, що лучить більшу кількість нотних систем в одну цілість. Акомодація, (лат.) пршюровлення; в фізіології й медицині а. ока: примінність, здібність ока виразно бачити предмети, які знаходяться в різній віддалі від ока, одні по других. Діється воно через випуклювання при баченню зблизька) та сплощування при баченню на віддаль) головно передньої поверхні сочки. Акомодуватися, примінюватися, пристосовуватися. Акомпаніямент або акомпанімент, (іт. accompagnamento) супровід інструментів до співу. Аконіт, гл. тоя. Аконітін, (лат.) отруя, алькальоід, находиться в тої, вживається при невралгії і ревматизмі. Аконкаґуя, найвища гора в півд. Андах (7035 м.) в Арґентіні. Аконтіюс, (Giacomo Contio), іт. письм. (1492-1566), парох Трієнту, пристав до реформації і осів в Англії, де здобув собі славу, як вільнодумний письменник-філософ; проповідував терпимість і згоду христіянського світу. Аконто, частина належитости вплачена на рахунок, зачет, задаток. Акорд, (іт. фр.) рівночасний звук кількох тонів: тризвук (квінтакорд), чотирозвук (септакорд), п’ятизвук (нонакорд) і ін. Акордіон, ручна гармонійка; винайшов у 1819 Доміян у Відні. Акордова праця, винагороджування не після часу, але після кількосги виконаної праці, від кількости вироблених штук. Приймається, що акордовий робітник виконує на 1/3 більше, ніж денний. Найбільше примінюється її в хліборобстві в часі жнив, де ходить за поспіх; звичайно така робота є гірша. Акоста Урієль, (Gabriel a Costa), *1590 в Опорто. Вихований як католик, мав посаду в релігійній колегії, але втік з матір’ю й братами до Амстердаму й перейшов на юдаїзм та приняв ім’я Урієль. Переслідуваний за виступи проти талмуду й фарисейства, відібрав собі життя 1640. З життя А. взяв Ґуцков основу до відомої драми „Урієль Акоста“ (1846), переложеної також на укр. мову. Акр, (acre of land) анг. і америк. міра поверхні = 4047 м2. Акрагас, гл. Аґріґент. Акранія, (гр.) 1) вроджений брак або недостатній розвиток голови; 2) безчерепні, найпростіше збудовані хребетні тварини, будовою зближені до риб. Акратотерми, (гр.) теплі й гарячі лічничі води, гл. Вода. Акре, країна в Бразілії над рікою Акре, притокою Пурусу, за яку довго спорили між собою Бразілія й Болівія. 92.000 меш. |
Акредитив(а), (фр.) припоручення банкові дати кредит третій особі на рахунок акредитуючого якусь квоту. Акредитувати когось, 1) відкрити комусь у банку можливість кредиту до висоти, яку згори означено; 2) а-ти представником держави — назначити дипломатичним заступником. Акрешендо, (іт. acrescendo), гл. Крешендо. Акрібія, (гр.) докладність, старанність (в дослідах). Акроаматика, (гр.) акроаматичне навчання, наука про акр. навчання; гл. Навчання. Акроаматичний, (гр.) пізнаний, зрозумілий слухом, з говорення, чи з оповідання другого; гл. Навчання. Акроатичний, (гр.) гл. Акроаматичний. Акробат, (гр.) линвоскок, штукар, що ходить або. танцює на линві, виробляє всякі штуки на гойдалці, переважно в цирку. Акрографія, (гр.) глибоке травлення. Гл. Ритівніщгво. Акрокеравнія, „Громові“ гори, названі від частих громових бур, старовинна назва півн. зах. рога Епіру, тепер Лінґета (Capo della Liguetta) в Альбанії. Акрокорінт, замкова гора старовинного Корінту. |
