37
38
Адамова голова—Адіґейська область
ступали в Чехії в рр. 1782. і 1848. В новіших часах в Америці громада Оненда, основана Роєсом на засаді зречення особистої власности і родини. Адамова голова, в різьбі й малярстві: людський череп під розп’яттям, який означує спасення людськости від гріха Адамового. Адамове яблоко, 1) відміна цитрини; 2) овоч банану; 3) згрубіння гортанки, гл. Горло. Адамович Семен, ніжинський протопоп, політичний аґент гетьманів Многогрішного й Самійловича, засланий на Сибір 1677. Адамовіч Богуслав, *1871, польський письм. з доби Молодої Польщі, вірші й повісти. Адамс, (анг.) гл. Едеме. Адамус Франц, вл. Фердінанд Броннер, *1867 австрійський драматичний поет, уславився побутовою драмою „Родина Ваврох“. Адана, головне місто турецького віляєту, округи тої самої назви в М. Азії; 50.000 меш. Адансонія, гл. Баобаб. Адаптація, (лат.) засвоєння, приноровлення, перерібка. Адаптувати, приладжувати, приноровлювати, переробляти. Адасовська Марія, гл. Заньковецька М. Адвент, (лат.) прихід; у латинськім костелі час перед Різдвом (Пилипівка). Адвентизм, (лат.) віра в прихід нової історичної доби у польських месіяністів (Гене-Вронський, Товіянський). Адвентисти, секта основана В. Мілером в 1833. р. в Новім Йорку, поширена в півн. Америці, вірить у недалекий другий прихід Ісуса Христа. Адверсор (адверсарій), (лат.) противник, ворог, суперник. Адвокат, (лат. вл. прикликаний, роз. до оборони в суді), правний оборонець, що помагає сторонам перед судом та іншими властями своїм знанням права. До деяких справ конче потрібно адвоката (т. зв. адвокатський примус), позатим діяльність адвоката вільна. Адвокатський стан має свою організацію, т. зв. адвокатські палати; їх завданням є оборона станових адвокатських прав та береження гідности й обов’язків адвокатського стану; в тих справах прислугує адв. палатам дисціплінарна влада. Адвокатура, заняття й стан адвоката. Адгезія, (лат.) прилягання. В фізиці: сила, з якою придержуються взаїмно прилягаючі до себе поверхні різних тіл; на цьому полягає всяке ліплення, клеєння і звогчування. В рільництві: адгезія (і когеренція) ґрунту: чіпність і зв’язність, сила, з якою прилягають грудочки землі до інших предметів, як до частинок дерева і до себе взаїмно. Чим більша чіпкість і зв’язкість, тим більший опір ставить ґрунт при управі. Ця прикмета є основою поділу ґрунту на тяжкий або легкий. |
Адгерент, (лат.) прихильник, приклонник. Адда, Адцуа, притока ріки По, 300 км. дов. Аддикція, (лат.) судовий присуд. Аддиціональний, додатковий (акт, уступ, параграф). Аддиція, (лат.) додавання. Аддіс Абеба, столиця Абесінії положена на високорівні 2500 м., 60.000 меш., залізниче получення з фр. пристанню Джібуті. Аддісонова хороба, бронзова хороба, важка хороба, спричинена туберкульозним захоруванням наднирок, проявляється брудно-бурим забарвленням шкіри, звичайно смертельна. Аддуктор, (лат.) м’язень-притягач. Адекватний, відповідний, доцільний. Адела, турецький гріш; 120 рупій. Аделюнґ Фрідріх (Федір), історик (1768- 1843), директор інституту схід, мов у Москві, „Перегляд (славних) подорожників по Росії до 1700“ (Kritisch-liter. Uebersicht der Reisenden in Russland bis 1700), 1840. Адельсберґ, гл. Постойна. Адельт Леонард, сучасний нім. письм., *1881, повісти: „Летун“ („Der Flieger“). Адельфотес, гл. Арсеній Грек. Аден, місто в півд. Арабії, 20.000 меш. Є важною вуглевою стадією й пристанню на шляху з Европи до Азії. Найбільше місто англійської областе зложеної з півд. частини Арабії, островів Сокотра і Перім. Вивіз кави, ґуми, тютюну і шкіри. Аденоїдна нарість, надмірний розріст залозної ткані, проликово-носової ямини. Аденоїдний, (гр.) залозуватий. Аденом, (гр.) злосливий залозуватий новотвір. Аденоміом, (гр.) мішаний залозуватий і м’язистий новотвір. Аденопатія, (гр.) хороба залоз, зв. озявних; найчастіше на туберкульоз, підкладі. Аденський залив, частина Індійського океану між півд. Арабією й африканською країною Сомалі. Адепт, (лат.) втаємничений в яку науку; приклонник, прихильник. Адепція, (лат.) придбання майна. Адефагія, (гр.) ненасичений голод. Ад’єктів, (лат.) прикметник. Аджарці, людність старої Колхіди, сьогодні Аджаристан, на півд.-схід. побережжі Чорного моря. Аджітато, (іт. agitato) бурливо, муз. темп. Аджмір (Ajmer), столиця країни Аджмір Мервара в брит. Індії. 114.000 меш. (2/3 браманів, V, магометан). Адзимка, (гр.) рід неквашеного хліба. Адинамія, (гр.) в мед. упадок життьової діяльности всього організму або його окремих частей. Адіґе, спільна назва черкесів. Адіґейська автономна область, частина північно-кавказького краю на східнім пограниччю Кубанської Округи, 2654 км.2 і 114.000 меш., з того черкесів 56%, українців 23%, росіян 26%. |
2*
