17
18
Австральний—Австроазіяти
дуже одноманітна. Переважає тут плоска рівнина заввишки 200-500 м., збудована з архейських і палеозойських скал, прикрита молодшими непофалдованими верствами — головно пустинним пісковиком. Понад нею здіймаються де-не-де поодинокі горби 1600 м. вис. Зате в сх. частині краю простягнувся здовш морського берега ланцюг старих фалдових гір, зв. Австралійські Альпи, яких вершки напівдні сягають 2240 м. Середину краю займає низина, що тягнеться впоперек через цілу Австралію. Північна Австралія має підрівникове підсоння із зенітальними дощами. Східня частина має субтропічне південно-східнє умірковане підсоння, багата на рясні дощі, вкрита буйною ростинністю. На півдні виступає клімат з зимовими дощами. Решта Австралії, себто цілий захід і осередок, мають клімат континентальний, зовсім сухий. Тому вкрита вона степами, пустинями, або чагарником, званим скраб (scrub). Нема тут сталих рік — лише Періодичні, а навіть найбільша ріка Мерай (Murray) з Дерлінґом тратить в літі багато води внаслідок посухи, багато солоних плитких озер, найбільше Ірі (Eyre). Австралія, давно відірвана від старого континенту, задержала давню звірню: клю- винець, кільчатка, кенґуру. Люди завезли сюди ще й кріликів, які здичіли. Австралію відкрили портуґальці й голяндці (навіть називають її в XVI. і XVII. вв. „Нова Голяндія“), пізніше англійці, головно подорожник Кук (Cook). Середущу Австралію відкрито й пізнано в 1850-80 pp. Від 1787. р. А. була карною англійською колонією, колонізація вільними людьми збільшилася від викриття покладів золота в 1851. р. Первісне населення належить до окремої темної раси з дуже низькою культурою, займається примітивним ловецтвом та вишукуванням всякої поживи. Витиснене європейцями числить нині 100.000 голов. Решта населення майже самі англійці. Всього населення 9,300.000; воно живе головно на півд. сході, здебільшого по містах. Підставою господарки є годівля худоби, головно овець, в півд.-сх. частині процвітає рільництво (пшениця), на півн. плянтаційна господарка. Під управою є всього 5% площі; під степами, луками і пасовисками 40%, решта переважно невжитки. В продукції вибивається вівчарство. Участь Австралії в відсотках світової продукції pp. 1924—26 виносила: вовна 25, вівці 17, олово 9, худоба 3, пшениця 3. Менше значіння має вже гірництво (головно золото), по війні розвивається тут також промисл. Залізниці довжини 48.260 км. головно на півд. сході. Вивіз 670 мільйонів ам. долярів, ввіз 770 міл. ам. долярів. Більша частина А. є союзною державою (Commonwealth of Australia) бритійської імперії, що разом із Тасманією, Папуа і Новою Гвінеєю має 8,180.000 км.2 і 6,760.000 меш. 18 Другою союзною бритійською державою є Нова Зеляндія (270.000 км.2 і 1,470.000 меш.), а крім того належать до Британії ще інші малі острови, що разом з обома союзними державами мають 8,500.000 км.2 і 8,580.000 меш. До Британії і Франції спільно належать острівці Нові Пбріди, а лише до Франції Нова Каледонія і ін., разом 35.000 км.2 і 150.000 меш.; до Голяндії належить частина Нової Ґвінеї (416.000 км.2 і 200.000 меш.); до 3. Д. А. Гаваї і ін. острівці (17.000 км.2 і 360.000 меш.); врешті мандат Японії (2.150 км.2 і 56.000 меш.). Нова столиця Кенбере (Canberry) 8.000 меш., найбільше місто-Сідней (Sydney) 1,070.000 меш. |
Австральний, (лат.) південний, приналежний до південної півкулі Землі. Австрасія, (Австрія, „східня держава“), схід, частина франконської держави, біля Мецу, до 751 самостійна, опісля до Німеччини. Австрійська сукцесійна війна, 1741—1748, війна Баварії, Саксонії, Прусії, Еспанії і ін. проти Марії Терези, що обняла владу в Австрії на основі прагматичної санкції. У мирі в Аахені 1748 признано Австрії всі габсбурзькі краї, крім Шлезьку, Парми та Піяченци. Австрія (Oesterreich) середньо-европейська республіка, повстала на звалищах давньої Австро-Угорської монархії. Обіймає східні Альпи, частину паннонської низини на сході й частину чеського масиву. Область 84.000 км.2, 6,500.000 меш. майже самих німців — католиків. Складається з 8 автономних країв: Австрія Долішня, А. Горішня, Стирія, Каринтія, Тіроль з Форальберґом, Зальцбурґ, місто Відень і Бурґенлянд, який переділе належав до Угорщини. Головні міста Відень (1,875.000 меш.), Ґрац (153.000 м.), Лінц (102.000 м.). Заняття населення: рільництво (на підгір’ї Альп і на низинах), головно скотарство й лісництво в (Альпах). Гутництво, залізна руда, трохи ліґніту, олова, цинку. Промисл: металевий, ткацький, люксусовий. Велике значіння має перевіз товарів через Австрію з різних чужих країв. Вивіз 280 мільйонів ам. долярів (фабрикатами й півфабрикатами), ввіз 420 мільйонів (засоби поживи, сирівці, вугіль). Австроазіяти, Індоавстралійці темні, |
