Сторінка:Українська загальна енцикльопедія. під. ред. І. Раковського (T. 1., А-Ж) (1935).djvu/13

Ця сторінка ще не вичитана

9

10

Абсолюторія—Авантурник

Абсолюторія, (лат.) затвердження рахунків, приняття до відома звіту з чужої діяльносте, звільнення з обов’язків; свідоцтво укінчення вищої школи, останні складені іспити.

Абсолюція, (лат.) розгрішення.

Абсольвент, (лат.) той, що покінчив вищі або середні школи.

Абсорбувати, (лат.) втягати в себе, сильно займатися чимсь.

Абсорбційна дуговина, гл. Дуговина.

Абсорбція, (лат.) поглощування, вглитання; розчин газу в рідині (течі). А. газу, в твердім (ціпкім) тілі зветься адсорбцією (оклюзія). А. землі: здібність землі втягати в себе різні гази (амоніяк, сірководень, двоокис вугля), при помочі води й інших складників землі, які з ними злучуються хемічно. А. у фізіології: проникання плинів і газів крізь ніжні болонки ростинного або тваринного тіла. А. світла: повне або часткове щезнення промінів світла при вниканню їх у тіла (причина барви тіл, ліній Фраунгофера і т. д.). А. тепла: приймання тепла зовні; найскорше нагріваються зовні тіла, які на поверхні є темні й шорсткі, найгірше ясні й гладкі.

Абстинент, (лат.) повздержник; той, що здержується від чогось, пр. від алькогольних напоїв або тютюну.

Абстиненція, (лат.) повздержність від чогось, добровільне відречення від чогось.

Абстракт, (лат.) загальне поняття, яке не існує в реальній дійсності, а повстало через з’єдинення тих спільних признак, що виступають у всіх предметах даної групи.

Абстрактний, (лат.) відтягнений, відірваний, тільки подуманий, загальний; протилежність: конкретний.

Абстракція, (лат.) нарошне відділення всього припадкового й подрібного від того, що становить дійсний зміст, та від загального.

Абсурд, (лат.) безглуздя, нісенітниця.

Абсурдний, (лат.) недорічний, недоладний, дурний.

Абсцес, (лат.) боляк, набрання гною при запаленнях спричинене гнійними бактеріями. Якщо повстає нагло — гарячий боляк; поволі, пр. при туберкульозі, зимний боляк; опадовий боляк виступає внаслідок опадання гною в іншім місці на тілі, чим витворився; метастатичний б. внаслідок перенесення гною кровоносною дорогою. Лік: теплі катаіїлазми, розріз.

Абсциса, (лат.) гл. Координати.

Абт, Франц, нім. композитор популярних хорових квартетів (1819—85).

Абу́ (About) Едмонд, франц. письм. (1828-85); повісти, оповідання й політичні праці.

Абу Бекр, перший каліф, †634, батько Аіші, дружини Магомета.

Абу Нувас, арабський поет (762—815).

Абукір, село в Єгипті коло Александрії, 1798. р. побіда Нелсона над французами, 1799 побіда Наполеона над турками.

Абулія, (гр.) хоробливе ослаблення або цілковитий брак волі, звич. з меланхолією.

Абуль Вефа, визначний араб, математик і астроном (940-98).

Абуль Казім, араб, лікар,†1107. Його медична енциклопедія Альтассріф переложена на різні мови. Частину про хірургію видано ще 1778. р. в Оксфорді.

Абуль Феда Ізмаїл, арабський історик і географ (1273—1331).

Абу-Сімбель,скеля на західньому березі Нілу, між 1. і 2. катарактою, з двома виконаними в камені святинями XIV в. до Хр.

Файл:УЗЕ, Ф.10.png
Абу-Сімбель, руїни святині.

Абу Темман, арабськ. поет, (807-845).

Абутільйон, підрівникова відміна слизу, добувають з неї волокна на шнури й грубі полотна; у нас плекають її задля гарного квіту.

Файл:УЗЕ, Ф.11.png
Абутільйон.

Абхази, абхазці, закавказький народ абхазо-адіґейської групи, що залюднює (84.000 меш.) теперішню радянську абхазьку республіку в ЗСФСР, а колоніями живе коло Батума й на Кубані. Довгоголові з значним відсотком голубооких і світловолосих, етнографічно зближені до зах. горців і черкесів. Мова, зближена до адіґейської, належить до яфетичної групи мов.

Абхазія, країна над Чорним морем, на півд.-зах. побережжі Кавказу, заселена абхазами. Тепер автономна частина Грузинської Радянської Респ. 8400 км.2175.000 меш.

Аваль, (іт.) гл. Вексель.

Аванґард, (фр.) 1) передня сторожа, передовики. 2) Літературна група, зорганізована поетом В. Поліщуком 1926.

Аванпост, (фр. avant-poste) найдальше наперед висунена стійка, найближче ворожої лінії.

Аванс, (фр.) підвищення в урядовім становищі; (рос.) завдаток.

Авансцена, (фр.) часть сцени між завісою і орхестрою.

Авантаж, (фр.) користь, зиск, вигода, перевага.

Авантура, (фр.) приключка, дивна пригода, очайдушна справа, неприємна подія.

Авантурин, відміна креміню, переповненого дрібненькими частинками окису заліза, через що золотисто міниться; оздобний камінь.

Авантурник, (фр.) людина, що вганяється за пригодами ради багатства, слави, любови;. пройдисвіт, обманець; бешкетник, завадіяка.