Сторінка:Українська загальна енцикльопедія. під. ред. І. Раковського (T. 1., А-Ж) (1935).djvu/102

Ця сторінка вичитана

АСТАРТА—АСТРОЛОГІЯ

Астарта, фенікійська богиня любови, спочатку богиня земної плодючости, опісля богиня всесвіту, неба й землі. (Вавилонська Істар, жид. Ашторет).

Астатичний, (гр.) легко рухливий. Астатична стрілка складається з двох рівнобіжних стрілок, злучених із собою постійно, а звернених рівноіменними бігунами в протилежні сторони; уживається до ґальванометрів. Не підлягає діланню земного магнетизму.

Астафьєв Петро, рос. філософ (1846—93); деякий час мировий суддя на Україні, сторонник філософії Ляйбніца.

Астенійний, астенічний, (гр.) безсилий, слабосилий.

Астенія, (гр.) безсилля, слабосилля.

Астенопія, (гр.) недомагання очей та найближчої їх околиці від умучення при довшій праці очей зблизька, яке звичайно по відпочинку уступає.

Астеризм, промінисто-зоряний, світляний полиск деяких камінів.

Астерій, небулій, хемічний газовий первень відкритий астрономами на деяких зірках і в мряковинах; на Землі незнаний.

Астероід, (гр.) гл. Планетоід.

Астероіда, (гр.) зірчаста крива, яку описує якась точка кола, що котиться всередині другого кола, вчетверо більшого від нього; гл. Гіпоциклоїда.

Астеро́іди, гл. Звіздані.

Астигматизм, (гр.) неправильна будова ока, задля якої проміні світла в різних осях ока різно заломлюються. Бистроту зору поправляється в таких очах т. зв. циліндричними шклами.

Астилос, (гр.) будинок без колон.

Астирьов Микола, рос. статистик (1857—94), народник, автор книги „В волостних писарях“.

Асті, місто в іт. пров. Александія в П'ємонті, 40.000 меш., цінені вина. Ст. Аста Помпея, в середновіччі республіка, славна своїми 100 вежами.

Астіяг, останній медійський цар, 584—559 до Хр., скинений з престолу Киром.

Астма, (гр.) гл. Задуха.

Астор Джон Джек, ам. промисловець та філантроп (1763—1848). Заложив місто Асторію.

Асторія, місто в ЗДА при впаді ріки Колюмбії до Спокійного океану, 11.000 меш. Мешканці займаються риболовством.

Астра, гл. Айстер.

Астрагал, (гр.) 1) Кістка стопи хребовців, яка задля свойого шостистінного вигляду вживалася в старину до грання. 2) Прикраса в вигляді перлового нашийника, що оббігає підставу голови (капітелю) йонійських, коринтійських та інших стовпів (колон). 3) Гл. Вовчий горошок.

Астраліт, вибухова річовина з амонового азотану (нітрату).

Астральне світло, слабо світячі плями на нічнім небі, особливо на Молошнім Шляху. Протилежністю до них є темні місця без зір.

Астральне тіло, за наукою окультистів, друге, етеричне тіло людини, яке може відділитися від справжнього.

Астральний, такий, що стоїть у зв'язку з зорями.

Астрахан, столиця астраханської губернії. Місто над Волгою, 90 км. вище її устя; осередок Надкаспійської Низини. 175.050 меш. Важна морська пристань, торговля зі Сходом; промисл, рибальство.

Астрахан, шкірка з чорних або сивих ягнят, з дрібно крученою вовною; кожухи з таких шкірок; правдиві, дуже цінені астрахани походять з України.

Астраханська губернія, простір 24.320 км² по обох боках дол. бігу Волги, з сухим, півпустинним підсонням. Населення 406.000 (74% росіян, 9% татар, 9% кірґізів, 3% українців) скупчилося головно над берегами Волги та в її дельті і займається над рікою рільництвом, садівництвом і риболовством, а дальше від ріки скотарством.

Астрогноза, Астрогнозіс, (гр.) знання положення й укладу зір на зоряному небі.

Астрограф, вл. Астрофотограф. (гр.) прилад до фотографування зір та інших всесвітніх творів природи, складається з далековиду й фотографічного приладу.

Астрографія, (гр.) опис зірок.

Астролатрія, (гр.) богопочитання зір.

Астрологія, (гр.) віра, що з укладу зір можна відгадати долю людини. Сягає ще прастарих часів, коли люди вважали Сонце, Місяць і зірки богами та приписували їм вплив на долю людини; піддержувало цю віру багато астрономів старих культурних народів, завдяки чому а. розвинулася з часом у складну, докладно розроблену науку віщування, яка в середніх, а навіть новіших віках, була в великій пошані; нею займалося багато астрономів навіть новіших часів, як Тіхо-Браге, Кеплер та ін. Віщування астрологів полягало на уложенню гороскопу, себто взаємного положення сузір і зірок, головно планет у день уродження даної людини чи тої події, яких торкалося віщування. Здобутки новітньої астрономи виказали безосновність а. і звели її до становища знахорства. Наслідком післявоєнної психози а., в зв'язку з окультизмом, ожила наново та прибрала новітній науковий вигляд, оправдуючи себе тим, що — як виказала наука — деякі, для людського ока невидимі проміні Сонця і інших, навіть дуже віддалених зірок доходять до нашої Землі і