таборах у Мордовській АРСР і у Володимирській тюрмі (див. кн. «Зупиніть кривосуддя! Справа Левка Лук’яненка»; кн. «У півстоліття радянської влади», стор. 19-46; кн. «Українські юристи під судом КҐБ»; кн. «Українська інтелігенція під судом КҐБ», стор. 234-235). Був звільнений 21 січня 1976 р., повернувся на Україну і жив у Чернігові (див. кн. «Український Правозахисний Рух», стор. 215-218, кн. «Інф. бюлетені», стор. 69-77). Був засуджений у липні 1978 р. на 10 р. табору особливого режиму і 5 р. заслання. Покарання відбував у концтаборі в Мордовській АРСР, і в таборі ч. 36-1 в Пермській обл.
Книжки про Л. Лук’яненка, видані на Заході:
«Зупиніть кривосуддя! Справа Левка Лук’яненка»; упорядкування, довідки і передмова С. Садовського, В-во «Сучасність», 1980, стор. 264.
„Ein Jahr Freiheit” («Рік свободи»), В-во „Schweiz. Aktion fuer das Selbstbestimmungsrecht aller Volker”, Цюріх, стор. 42.
Хронологія
1977 РІК: 12 грудня — у Чернігові був заарештований Левко Лук’яненко. В той день,протягом місяця грудня і в наступні місяці відбулися обшуки й допити багатьох осіб (див. кн. «Інф. бюлетені», стор. 31-38; кн.«Зупиніть кривосуддя», стор. 157-183). На захист Л.Л. виступило з заявами і зверненнями багато осіб (див. кн. «Український Правозахисний Рух», стор. 227-230; кн. «Інф. бюлетені», стор. 78-92). Л.Л. звинувачували за ст. 62-2 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда»). Його справу вів слідчий кап. Полунін.
21 грудня — Л Л. зрікся радянського громадянства і просив дозволу на виїзд з СРСР.
1978 РІК:
17 січня — Л. Л. вислав скаргу прокуророві Чернігівської обл. на свого слідчого кап. Полуніна, який не дозволив йому висла-
