Сторінка:Українська Гельсінкська Група 1978-1982. Документи і матеріяли (Торонто-Балтимор, 1983).djvu/210

Ця сторінка вичитана

 — од Радіщева до процесів 1978 року. Вдячний тому, що цим людям я зобов’язаний тим, що навчився в них почувати себе вільною і гордою людиною навіть за кам’яними стінами тюрми. Я схиляюсь перед їхньою виразною, мужньою, високоморальною позицією. Адже їм досить було промовити тільки одне слово: «Відрікаюсь» — і повернулись би тепло і ситість, здоров’я і затишок. Але вони не промовили цього слова.

Я прошу прощення у своїх близьких і знайомих за те, що їм довелось витримати.

Суддям же, які не в стані самостійно винести справедливий вирок, мені сказати нічого.

5-го квітня 1979 року суд засудив Зісельса Й. С. до трьох років ув’язнення у виправно-трудовій колонії посиленого режиму.

Суд виключив із обвинувачення Зісельса Й. С. два епізоди розповсюдження ним Шенкеру І. І. Нобелівської промови Солженіцина і Зісельсові Семенові — книги Солженіцина «Архіпелаг ГУЛаґ», які не найшли свого підтвердження в судовому засіданні.

_______
* Матеріял про суд над Й. Зісельсом підготовив невідомий автор (чи автори) на весну 1979 р. Вони дісталися на Захід без дати.

** В оригіналі цього документу вжито помилково назву цієї Комісії, як Комісії для розгляду «надужиття» психіатрією. Цю помилку ми виправили, публікуючи цей документ у нашій книзі.