ла осіб, які, можливо, познайомили вас із цими документами?
Свідок: Так, виключаю.
Головуючий: Чому?
Свідок: Хоч би тому, що він... мій друг.
Головуючий: У мене більше запитань немає.
Адвокат: Шенкер, може ви все таки згадаєте, коли приїжджав Зісельс у Кишинів? Це було в 1974 чи в 1975?
Свідок: Скоріше всього — в 1974 році.
Через те, що свідок Сахарова не приїхала, підсудний з адвокатом поставили вимогу відкласти судове засідання до її приїзду або не користуватися її показами. Зісельс И. С. висловив сумнів у тому, що Захарова приїжджала в Чернівці для подавання показів на попередньому слідстві.
Суд відмовився задовольнити це клопотання і вирішив зачитати покази Сахарової із протоколу допиту від 21 грудня 1978 року. З цих показів виходить, що в березні 1978 вона зустрічалася з Зісельсом у Москві. Із розмов з ним Сахарова «зрозуміла, що в нашій країні офіційні органи свідомо перекручують деякі історичні факти. Люди, які намагаються говорити правду, підлягають примусовому лікуванню в психіятричних лікарнях».
Через те, що Зісельс Семен перебував у залі суду в час допиту підсудного і всіх свідків, суд вирішив не користуватися його показами (на попередньому слідстві Зісельс С. С. відмовився від подавання показів).
ОГЛЯД РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ
З приводу всіх документів — речових доказів — підсудний Зісельс Й. С. заявив судові наступне:
«Як сказано в коментарі до статті 187-1 КК УРСР, наклепом може бути названо завідомо неправди-