са заля судового засідання була заповнена — спеціяльно запрошеними (за запрошеннями) представниками громадськости, а також співробітниками КДБ, які давали вказівки посиленому нарядові міліції і дружинникам, розсаджували запрошених на місця, постійно перебували в кімнаті, де відпочивав суддя Іщенко.
Пильнував перебіг судового засідання підполковник КДБ Вищневський.
3-го квітня в залю судового засідання була допущена Ірина Зісельс. Ідучий за нею П. А. Подрабінек, що спеціально приїхав на суд із Москви,' був грубо зупинений співробітником КДБ, який тут же наказав нарядові міліції доставити Подрабінека в районне відділення міліції. Решті працівники міліції пояснили, що в залі немає місць, і радили не стояти коло будинку суду. Скористати з цієї поради відмовились: С. Зісельс, Р. Круг, Б. Ґрінфельд, В. Касавін. Близько 11.00 вони були доставлені в районове відділення міліції і близько 15.00 випущені без вибачень і пояснень причини затримання. П. А. Подрабінека просто з відділення міліції доставили в аеропорт і посадили в літак, що відлітав на Москву в 18.00 3-го квітня. Цю операцію здійснили співробітники міського кримінального розшуку.
Тим часом на початку судового засідання в одному з клопотань Зісельс И. С. просив суд допустити в залю його друзів і рідних, бо суд — відкритий, але в залі присутні 50 незнайомих йому людей. Після обідньої перерви суд задовольнив клопотання, при чому в рішенні суду конкретно вказувалося, що допущення в залю дозволено П. А. Подрабінеку. Виконати це рішення суду було доручено начальникові конвою. Повернувшися в залю суду, він заявив, що перед будинком суду нікого немає. В цей час перед будинком суду дійсно нікого не було, бо частина бажаючих попасти на суд вирішила йти за порадами міліції, а
