Гайдара, 9/23, обвинувачується в тому, що він, під впливом прочитаних нелегально розповсюджуваних антирадянських документів і в зв’язку з цим тенденційно оцінюючи радянську дійсність, а також заходи, що їх проводить КПРС і радянський уряд, на протязі 1975- 1978 рр. систематично займався розповсюдженням в усній і писемній формі завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський суспільний і державний лад, а також виготовленням і зберіганням документів такого ж змісту з метою пізнішого розповсюджування.
Так, приблизно в 1974 абов 1975 р.в Кишинові познайомив громадянина Шенкера Ізю Ізраїлевича з документом А. Амальрика «Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?», в якому зводиться наклеп на радянський суспільний і державний лад, на зовнішню і внутрішню політику радянського уряду й КПРС.
Тоді ж ознайомив Шенкера І. І. з документами Солженіцина «IV Всесоюзному з’їздові радянських письменників» і промовою-відповіддю Солженіцина на Нобелівській церемонії 10 грудня 1974 року, в яких містяться завідомо неправдиві вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад.
В серпні 1976 року познайомив громадянина Круглова Валерія Альбертовича з фотокопією книги Солженіцина «Архіпеляг ТУ Лаг», виданої за кордоном, в якій з ворожих позицій зводиться наклеп на радянський державний і суспільний лад.
В 1976 році познайомив в м. Чернівцях з вищеназваним пасквілем свого брата Зісельса Семена Самуїловича.
22 серпня 1976 року передав у своїй квартирі Бліттові Романові Львовичеві для ознайомлення книгу під назвою «Из-под глыб», видану в Парижі в 1974 р., що містить наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад.Після ознайомлення вказану книгу Блітт Р. Л. повернув Зісельсові Иосифу Самуїловичу.
