вав у Чернівецькій області на Україні. Був звільнений у грудні 1981 р.
Хронологія
1978 РІК:
Лютий — Йосифові Зісельсу зробили попередження, згідно з Указом ПВР, яке він відмовився підписати. КДБ запропонувало йому виїхати з СРСР. Він відмовився.
Серпень — Й. 3. підписує разом з М. Горбалем заяву на захист І. Кандиби (заява ця на Захід ие дійшла).
10 листопада — у Й. 3. відбувся 12 годинний обшук. Вилучили картотеку в’язнів психлікарень, записки, листування.
8 грудня — у И. 3. зробили другий обшук. Вилучили багато книжок, матеріялів особистого листування. Після обшуку Й. 3. заарештували. Його звинувачували за ст. 187-1 КК УРСР («поширювання завідомо неправдивих вигадок»). Слідство у справі Й. 3. розпочав М. М. Варюшин, його замінив Ю. Ф. Яновський, якого замінив А. Д. Євтухов. Під час слідства він перебував у СІЗО в Чернівцях.
1979 РІК:
— у справі Й. 3. допитували багато осіб у Чернівцях, а також поза Україною, в різних містах СРСР.
8 лютого — слідство у справі Й. 3. продовжили на два місяці.
13 березня дружину Й. 3. відвідав у Чернівцях політичний засланець Степан Сапеляк. Його затримала міліція і вивезла з міста.
З квітня — у Чернівцях розпочався суд над Й. 3.
5 квітня — Й. 3. засудили на 3 р. табору посиленого режиму.
Того самого дня його дружина Ірина написала статтю про суд над її чоловіком «Всім, кому дорогі добро і справедливість».
29 травня Верховний суд УРСР розглядав касаційну скаргу Й. Зісельса і його адвоката. Вирок залишено без змін. У той