Броніслава Залеського А. познайомив співвітчизників 1896 у своїй праці «Дочка Слави. Вибір слов’янської поезії». Відгукуючись на її видання, саме «Гамалію» «українського барда» передрукувала 9 листопада 1896 одна з найпоширеніших у Франції газета «Figaro» у своєму літературному додатку з підзаголовком «Поетичне відкриття».
Тв.: Les populations de l’Europe Orientale. — Paris, 1868; Voyage sentimental dans les pays slaves. — Paris, 1876; De Paris à l’île des Serpents. — Paris, 1876; Les slaves devant le monde latin // Revue du monde latin, 1884, t. III; Slavy Docera. Choix de poésie slave. — Paris, 1896.
Літ.: Наливайко Д.С. Шевченко у французькій критиці та перекладах. В кн.: Шевченко і світ. — К., 1989; Якуб’як М. Адольф д’Авріль про Україну // Хроніка–2000, 1995, № 2–3.
М. М. Варварцев.
АДАЛЬБЕРТ МАГДЕБУРЗЬКИЙ (Adalbert von Magdeburg) (бл. 910 — 20.06.981, Щербен, поблизу Галле) — німецький церковно-політичний діяч, перший архієпископ Магдебурзький, історик-хроніст. 961 очолив церковну місію до Києва за дорученням германського короля Оттона I й рекомендацією архієпископа Вільгельма Майнцського та на запрошення великої княгині Ольги, яка мала намір запровадити християнство у Київській Русі. Перемовини відбувалися в умовах боротьби та коливань самої княгині між Римом і Константинополем.
А.М. є автором «Продовження хроніки Регіно з Прюма», яка охоплює період з 906 до 967. У ній, а також у тогочасних «Хільдесхаймських анналах» міститься опис посольства княгині Ольги до германського короля Оттона I із проханням надіслати місіонерів для хрещення Русі. Запрошення місії А.М. сучасні дослідники пояснюють протиріччями у відносинах Русі з Візантією і прагненням Ольги зміцнити свої позиції на переговорах з нею. Місія А.М. виявилася невдалою і 962 повернулася до Німеччини, а руська держава залишилася у сфері впливу Візантійської імперії. 968 А.М. очолив Магдебурзьке архієпископство, під впливом якого знаходилися слов’янські землі. Займався освітянською діяльністю: під його патронатом широко відомою стала Магдебурзька монастирська школа.
Тв.: Хроника Регинона Прюмского с трирским продолжением. В кн.: Назаренко А. В. Немецкие латиноязычные источники IX–XI веков. — М., 1993. Повний текст хроніки в кн.: Ausgewählte zur deutschen Geschichte des Mittelalters: Freiherr vom Stein-Gedächtnisausgabe, bd. 7. — Berlin, 1960; Adalberts Fortsetzung der Chronik Reginos // Quellen zur Geschichte der sächsischen Kaiserzeit. Ausgewählte Quellen zur deutschen Geschichte des Mittelalters. Bd. 8. — Darmstadt, 1977.
