Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/61

Цю сторінку схвалено

2015. Зазначений документ підписано під час державного візиту Президента України В.Ф. Януковича до КНР. У грудні 2005 підписано договір про створення міжнародного центру передачі технологій, індустріальної бази досліджень і розвитку НАН України у м. Цзясін (пров. Чжецзян). Перший Українсько-китайський парк високотехнологічного співробітництва з'явився у м. Цзінань у листопаді 2002. У лютому 2011 у Шанхаї відкрито українсько-китайський науково-технічний парк, в рамках якого передбачено створення п'яти спеціалізованих баз у галузі морських наук і технологій, біомедицини, нових матеріалів, аерокосмонавтики, нових джерел енергії та ін. У лютому–березні 2011 на запрошення Академії суспільних наук КНР у Пекіні перебувала делегація Національної Академії наук України на чолі з генеральним директором Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України академіком О. Онищенком, яка знайомилася з діяльністю Інституту соціології, Центру документації та інформації, Інституту археології, Інституту квантитативної та технічної економіки, Інституту історії.

Активно розвивається міжрегіональна співпраця. Станом на середину 2011 договірно-правова база українсько-китайського міжрегіонального співробітництва налічувала 77 документів (двосторонні угоди, меморандуми та протоколи про співробітництво), що регламентують встановлення дружніх та побратимських зв'язків на рівні область–провінція, місто–місто, область–місто, місто–провінція. Налагоджено торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво між областями України й провінціями Китаю: АР Крим — провінція Хайнань (1995), Донецька область — провінція Гуандун (1996), Івано-Франківська область — провінція Шаньсі (1998), Луганська область — провінція Хейлунцзян (1994), Херсонська область — провінція Шаньдун (1995) та ін. Побратимські відносини підтримують міста Київ і Пекін (від 1993), Севастополь і Далянь (2002), Дніпропетровськ і Сіань (1995), Кривий Ріг і Ханьдань (2001), Ялта і Санья (2004).

Літ.: Очерки истории Китая (с древности до «опиумных войн»). — М., 1959; История Китая с древнейших времён до наших дней. — М., 1974; История внешней политики СССР. В двух томах. — Т. 2 (1945–1975 гг.) — М., 1976; Україна — Китай: шляхи співробітництва. — К., 1994; Меликсетова А.В. История Китая. — М., 1998; Непомнин О.Е. История Китая. Эпоха Цин. — М., 2005; История Китая. — М., 2005; Литвин І. Українсько-китайське співробітництво: від стагнації до прориву // Зовнішні справи, 2010, №11–12; Офіційний сайт Посольства України у КНР — http://www.mfa.gov.ua/china/ua; Офіційний сайт Посольства КНР в Україні — http://ua.china-embassy.org/rus/.

А.В. Пасько, О.М. Горенко.