Після прийняття киргизами російського підданства в 60-х рр. 19 ст. в країні з'явилися перші українські поселення. За переписом 1897, тут мешкали 18,6 тис. українців. Переселенці з України сприяли прогресивним змінам у господарстві К. (впровадження нових технологій і знарядь обробітку землі, сучасних сортів рослин, поява нових галузей господарства).
У передвоєнний період кількість українців зросла (1939) до 137,3 тис. осіб — 9,4% від складу населення К. 4/5 усіх українців зосереджувалося в містах — Бішкеку, Токмаку, Караколі та в долині р. Чу (Шу) й Іссик-Кульській улоговині. Їх приплив у 1-й пол. 20 ст. був зумовлений прискореною індустріалізацією республіки, що здійснювалася переважно шляхом залучення кваліфікованих робітників і спеціалістів з Росії та України. Українці й росіяни становили більшу частину робітників важкої промисловості, машинобудування та технічної інтелігенції. 1989 чисельність українців становила 108,3 тис. осіб. 1990 в республіканському парламенті було 11 депутатів-українців, а серед депутатів усіх рівнів — 286. Відсутність умов для національно-культурного розвитку українців зумовила розмивання етнічної ідентичності українців. Кількість осіб, які вважали українську мову рідною, з 97,1% у 1926 зменшилася до 34,1% 1989.
Становище українців змінилося після 1990 зі здобуттям К. незалежності. Через економічну кризу, яка позначилася насамперед на роботі промислових підприємств, протягом 1989–97 з країни виїхало 37,1 тис. українців, лишилося — 71,2 тис.
Від 1990-х рр. відбулася активізація національного життя українців. У країні діє культурний центр «Берегиня», на державному радіо виходить передача українською мовою. Проте в організованому українському русі бере участь лише незначна частина українців К.
Дипломатичні відносини між Україною й К. встановлені 19 вересня 1992. У червні 1996 в Києві підписано «Договір про дружбу й співробітництво між Україною й Киргизстанською Республікою». Між обома країнами укладено низку угод про співробітництво в економіці, культурній і зовнішньополітичній сферах.
Літ.: Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. — К., 1997; Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. В кн.: Україна крізь віки. — К., 1999, т. 5; Джунушалиев Д. и др. Исторические этапы кыргызской государственности (III в. до н. э. — XIX в.). — Бишкек, 2003.
М.С. Бур'ян, Я.Л. Примаченко.
КИТАЙ, Китайська Народна Республіка (People's Republic of China) — держава в Центральній і Східній Азії. Територія 9597 тиc. км². За цим показником країна поступається лише Росії і Канаді. Межує з Монголією, Російською Федерацією, Корейською Народно-Демократичною Респуб-
