В академії поширювалися ідеї природного права, викладені у творах німецьких учених Самуїла Пуффендорфа та Гуго Гроція. У лекційних курсах також широко використовувалися праці математиків і астрономів Німеччини, зокрема Й. Кеплера. З середини 18 ст. філософію в академії починають читати за системою філософів Х. Вольфа та Х. Баумайстера.
Київські вчені були добре обізнані з вченням пієтистів — представників протестантської течії, яка прагнула відродити ідеали первісного християнства й надавала великого значення в розвитку суспільства і держави поширенню освіти. В академії перекладали Святе письмо на національні мови. Особисті зв'язки з пієтистами, в тому числі з філософом і теологом, професором університету в Єні Й. Будде, мав Феофан Прокопович — вихованець римської колегії св. Афанасія. З відомим гебреїстом А. Франке співпрацював інший професор академії Симон Тодорський, який навчався в університеті м. Галле й започаткував в академії виклади німецької мови, переклав працю пієтиста Й. Арндта «Чотири книги про істинне християнство».
У другій половині 18 ст. в умовах наступу на залишки автономії та повної інкорпорації України в структуру Російської імперії, академія еволюціонувала у вищий духовний навчальний заклад (діяв до 1919), але продовжувала зберігати авторитет серед країн православного ареалу.
Літ.: Харлампович К. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. — Казань, 1914, т. І. ; Winter Ed. Halle als Ausgangspunkt der deutsche Russland Kunde. — Berlin, 1963; Z dziejów związków kulturalnych polsko-wschodnioslowiańskich XVII–XVIII wieku. — Kraków, 1966; Наливайко Д.С. Києво-Могилянська академія і Європа. // Всесвіт,1972, № 2; Z dziejów stosunków literackich polsko-ukraińskich. — Wrocław–Warszawa– Kraków–Gdańsk, 1974; Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. — К., 1981; Українська література ХVІ–ХVІІІ ст. та інші слов'янські літератури. — К., 1984; Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов'янських народів. — К., 1988; Лисяк-Рудницький І. Україна між Сходом і Заходом: Історичні есе. — К., 1994, т. 1; Radyszews'kyj R. Polskojęzyczna poezia ukrainska od konca XVI do początku XVIII wieku. Cz. 1–2. — Kraków, 1996; Нічик В.М. Києво-Могилянська академія і німецька культура. — К., 2001; Києво-Могилянська академія в іменах. ХVІІ–ХVІІІ ст. — К., 2001; Релігійно-філософська думка в Києво-Могилянській академії: європейський контекст. — К., 2002; Нічик В. Симон Тодорський і гебраїстика в КиєвоМогилянській академії. — К., 2002; Шип Н.А. Київська духовна академія в культурно-освітянському просторі України ( 1819–1919). — К., 2010.
О.М. Дзюба.
КИЇВ — столиця України. Площа — 835,58 км2, населення — 2807679 осіб (2011).
