РСР. Кримська область. — К., 1974; Зубков А.И. Керченско-Феодосийская десантная операція. — М., 1974; Акулов М.Р. Керчь — город-герой. — М., 1980; Керчь. Документы и материалы по истории города. — Симферополь, 1993; Варварцев М. Чорноморська торгівля початку ХІХ ст.: проекти і проблеми становлення. (За документами підприємця і дипломата Раффаеле Скассі) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. 2007, вип. 16.
М.М. Варварцев.
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ — вищий навчальний заклад. Бере початок від заснованого 1632 митрополитом Петром Могилою Київського колегіуму. Ще за його життя колегіум одержав назву Могилянський.
Його утворенням завершився тривалий процес синтезу православнослов'янських культурних традицій з «латинськими», що розпочався в Острозькій академії і продовжувався в братських школах.
Колегіум мав загальноосвітній характер, частина його вихованців ставала священиками, ченцями, складала вищу православну ієрархію. Він діяв за взірцем єзуїтських, мовою викладання була латинська, за програмою та структурою відповідав рівню європейської гуманітарної школи. До курсу предметів, поряд з мовами церковнослов'янською, українською книжною, грецькою, латинською, польською, входили поетика і риторика, філософія, згодом богослов'я, що з кінця 17 ст. надало колегіуму офіційний статус — академії. У 18 ст. до її програми запроваджується також вивчення гебрейської, німецької та французької мов. У стінах К.-М.а. акумулювалося українське культурне і духовне життя, формувався новий художній стиль — бароко, складалася відповідна європейській жанрова структура літератури та мистецтва, розвивалася філософська думка. Важливе значення мали польсько-українські культурні взаємини. Для багатьох вихованців та професорів академії 2-ї пол. 17 — поч. 18 ст. польська мова була літературною, якою вони писали свої твори, зокрема вірші та полемічні праці. Чимало вихованців академії продовжували свою освіту у польських навчальних закладах.
Петро Могила ставив завдання перетворення академії в освітній центр для всього православного ареалу. Тут навчалися вихідці з Росії, здобував освіту білорус Симеон Полоцький, подальша праця якого була пов'язана із заснуванням у Москві школи, подібної до К.-М.а. Петро Могила сприяв поширенню освіти і книгодрукування в Молдові та Волощині. 1635 на власні кошти спорядив і відправив друкарню разом з київським друкарем Тимофієм Вербицьким до волоського господаря Матвія Басараба. У 1641 також допоміг організувати друкарню у Молдавському князівстві в м. Ясси., де київськими вчителями була заснована школа.
