Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/32

Ця сторінка вичитана

рейського моря», написаний анонімним грецьким автором. У 7 ст. н. е. тут з'явилися перші арабські поселення Ламу, Малінді та ін., які займалися посередницькою торгівлею між внутрішніми районами Африки та Індією і Аравією. З Чорного континенту вивозили залізо, золото, слонову кістку, рабів, а ввозили металеву зброю, тканини, інші ремісничі вироби. З 9 по 15 ст. на узбережжі Східної Африки існували арабські султанати (імперія Зендж та ін.). У 1417–18 до Малінді прибула експедиція китайського адмірала Чжен Хе. 1498 на узбережжі К. висадилися португальці. На початку 16 ст. вони захопили більшість прибережних міст, піддавши їх спустошенню та розграбуванню. Однак до 1699 араби повернули собі контроль над регіоном.

У 2-й половині 19 ст. К. стала об'єктом суперництва між Англією та Німеччиною. В 1890, згідно з Гельголандською угодою, вона потрапила до сфери впливу Британської імперії, яка заохочувала міграцію до К. англійських поселенців, роздавала їм землі, відчужені в африканців. Сюди ж переселялися вихідці з Індії.

1906 при губернаторі створено Законодавчу та Виконавчу ради — органи самоврядування, куди входили тільки білі. В роки Першої світової війни кілька тисяч кенійських вояків у складі королівського корпусу африканських стрільців брали участь у боях проти німецьких військ у Східній Африці. У 1921 виникла Східно-африканська асоціація корінних жителів, яка очолила рух протесту проти колонізаторів і була розгромлена. Нове піднесення національно-визвольного руху відбувалося після Другої світової війни. У 1946 створено Спілку африканців К., яку очолив Джомо Кеньятта, 1949 — Східно-африканський конгрес профспілок. У 1952–56 К. охопило повстання «мау-мау» (рух за землю і свободу), яке невдовзі набуло рис братовбивчого протистояння. 1961 Національна спілка африканців перемогла на виборах до Законодавчої ради. У червні 1963 К. набула самоврядування, а 12 грудня того ж року проголошена незалежною й увійшла до Британської співдружності націй.

Першим президентом К. став Дж. Кеньятта (1963–78), який висунув програму побудови «африканської демократичної соціалістичної К.». В її державному управлінні домінуючі позиції посіли африканці. На землях, відчужених з компенсацією у європейців, було розселено 1 млн. африканців, створювалися колективні господарства. З 1978 по 2002 К. керував Даніель Арап Мої, який офіційно встановив однопартійний режим. Від 1970-х рр.

боротьба за землю та політичну владу призвела у К. до міжетнічних конфліктів, які посилилися на поч. 21 ст.

К. є членом ООН (з 1963), Організації африканської єдності (з 1963, з 2002 — її правонаступника, Африканського Союзу). Дипломатичні відносини між Україною та Республікою К. були встановлені 6 травня 1993.

Проте першого українського посла до К. було призначено лише в січні 2003.