1796 в О. з'явилася біржа — друга в Російській імперії. Від початку 19 ст. майже всі експортно-імпортні операції здійснювалися комерсантами Західної Європи; найбільші обороти товарів припадали на контори Безнера, Гульєльмуччі, Моченіго, Огера, Рено та інші, які послуговувалися кредитами англійських, французьких та інших зарубіжних банків. У самій О. перший комерційний банк з капіталом у 300 тис. руб. постав у 1801 заходом француза Фур'є та ліворнського комерсанта Жома. 1826 з метою розширення економічних зв'язків Північного Причорномор'я передусім з європейськими країнами, згідно з імператорським указом засновано торговельну компанію Ленсена і Делеги. Також «височайшим» указом наступного року дозволено діяльність головної контори Антверпентської чорноморської компанії, яка вела торговельні зносини між Російською імперією, нідерландським королівством та його колоніями в «обох Індіях».
Важливу роль в ознайомленні ділових кіл Західної Європи з економічними перспективами О. та у приверненні інвестицій відіграли дослідницькі звіти і публікації, з якими на поч. 19 ст. виступали у Франції, Італії, Швейцарії, Великій Британії негоціанти, які працювали і відвідували О. — Ш. Сікар, С.-Ж. Антуан, Ж. Рьойї, Г. Кастельно, Дж.Б. В'єссе та ін.
1819 в О. запровадили заохочувальну систему торгівлі — порто-франко (діяла впродовж 40 років) — для безмитного ввезення і складування іноземних товарів. Завдяки цьому тільки за три роки (1822–24) у вигляді зборів з проданих закордонних виробів одержано понад 1600 тис. руб. асигнаціями. За весь період пільгової торгівлі О. отримала щонайменше 150 млн руб. сріблом.
Завдяки експорту зернових культур, передусім пшениці, вже у першій третині 19 ст. О. посіла перше місце в Росії й Європі у постачанні збіжжя на зовнішні ринки. 1816 звідси було вивезено 1059 тис. четвертей — 80% зерна, експортованого з усіх портів Північного Причорномор'я. Рекордним за весь попередній період став 1847, коли товарообіг сягнув 45883 тис. руб. сріблом, в тому числі 34764 тис. за рахунок відпускної торгівлі. Тоді ж з одеського порту вийшло 1663 судна, завантажені 2788 тис. четвертей пшениці. У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. потоки вантажів різке зростають: у 1 пол. 1860-х щорічне вивезення зерна за кордон сягає 18, 2 млн пудів, а вже 1889 — 105, 5 млн пудів, з яких Велика Британія імпортувала 26, 2 млн пуд., Нідерланди — 20 млн, Бельгія — 12 млн, Італія — 9,5 млн, Німеччина — 8 млн., Франція — 7,5 млн. Решту придбали Іспанія, Швеція, Данія, Єгипет, країни Південної Америки. Від 2-ї пол. 19 ст. номенклатура одеського експорту збільшується за рахунок кукурудзи, ячменю, борошна, насіння льону, цукру, спирту, шерсті, шкір, риби, великої рогатої худоби, коней, вівців, домашньої птиці. Головними одержувачами худоби були Туреччина, Єгипет, Болгарія, Греція, Велика Британія і навіть Гонконг.
В останній третині 19 — на поч. 20 ст. у торговельних зв'язках О. найактивнішу участь бере Франція. 1884 в місті працювали близько
