створила підпорядкований собі уряд на чолі з В.Квіслінгом. Водночас патріотичні сили Н. розгорнули рух Опору, в якому взяли участь десятки тисяч партизанів. 8 травня 1945 німецька армія в Н. капітулювала перед військами антигітлерівської коаліції.
1945 Н. стала співзасновником Організації Об'єднаних Націй. Вона є членом НАТО (з 1949), Північної Ради (1951), інших міжнародних організацій. На референдумах 1972 та 1994 норвежці проголосували проти вступу до Європейського Союзу.
Започатковані 1992 Н. міждержавні відносини з Україною регулюються 12-а двосторонніми договорами, в тому числі угодами про оперативне сповіщення щодо ядерних аварій та обмін інформацією про ядерні установки, про торгівлю та економічне співробітництво. Впродовж 1992–2003 взаємний товарообіг між обома країнами збільшився з 18,5 млн. до 140,3 млн. дол.
США. У 2008 загальний обсяг товарообігу зріс на 18% порівняно з 2007.
Основними позиціями експорту з України є морські або річкові плавучі засоби, чорні метали й вироби з них, продукти неорганічної хімії, транспортне обладнання, деревина тощо. З Н. Україна одержує рибу та морепродукти (понад 80% структури норвезького експорту), нікель і вироби з нікелю, електротехнічне обладнання та прилади, фармацевтичну продукцію.
Літ.: Гуревич А.Я., Кан А.С. История Норвегии. — М., 1980; Ристе Улав. История внешней политики Норвегии. — М., 2003; Даниельсен Р. та ін. История Норвегии. От викингов до наших дней. — М., 2003; Цветков О.Г., Сабор І.В. Королівство Норвегія в сучасних міжнародних відносинах та у співпраці з Україною // Науковий вісник Дипломатичної академії України, 2009, вип. 15.
І.С. Стрикун.
Норвезько-українські зв'язки сягають доби Київської Русі. Одне з найдавніших письмових свідчень, занотованих в ісландському літописі 12 ст., згадує київського князя Володимира Святославича та його війну з норвезьким принцем Еріком. 1028, після програної баталії з датчанами, у дворі київського князя Ярослава Мудрого дістали притулок король Олаф, об'єднувач норвезьких земель, та його син Магнус Добрий, який й здобув виховання у Києві. Король-вигнанець керував військовою дружиною Ярослава Мудрого, захищаючи кордони Русі від північних нападників. Сам Ярослав був одружений на дочці Олафа — Інгігерді (християнське ім'я — Ірина), родичі якої працювали посадниками у містах Київської держави.
Династичні зв'язки з Руссю зміцнювалися за правління короля Гаральда Суворого (1047–1066), який побрався шлюбом з дочкою Ярослава Мудрого — Єлизаветою. У цей час Київська Русь підтримувала тісні торговельні зносини із скандинавськими світом, що знайшло відображення у «руських» сюжетах давньої літератури Н.
