Важливу роль відігравав Український науковий інститут в Берліні, заснований у листопаді 1926 (очільник — Д. Дорошенко, від 1930 — І. Мірчук).
Кураторами інституту були генерал В. Гренер, від 1934 — проф. Пальме, від 1939 — проф. Геруліс. На чотирьох інститутських кафедрах — української історії, української державності, духовної культури і релігійних відносин, історії матеріальної культури працювали В. Липинський, В. Залозецький, Д. Чижевський, З. Кузеля, Я. Рудницький, Б. Крупницький, М. Антонович, І. Лоський, Д. Олянчин та ін.
Після закінчення Другої світової війни на території Західної Німеччини знаходилось близько 180 тис. українців, більшість з яких жили у таборах для переміщених осіб. У таборах були організовані 28 українських гімназій, ветеринарний технікум, 3 вчительські семінарії, комерційна та електротехнічна школи, початкові українські школи.
У зв'язку з еміграцією до інших західних країн і за океан на кінець 1950-х у Західній Німеччині залишилося приблизно 20 тис. українців. Серед них продовжували діяти Спілка українських журналістів, Спілка української молоді, Пласт, театральні колективи тощо, виходили періодичні видання: «Українська трибуна», «Час», «Українські вісті», «Рідна церква», «Україна і світ» та ін.
Від 1945 почали діяльність Український вільний університет у Мюнхені, Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі, Українська вільна академія наук (УВАН) в Ангсбурзі. Функціонували також Українська висока економічна школа, Українська православна богословська академія, Українська католицька духовна семінарія, Наукове товариство ім. Шевченка (від 1947).
Від початку 1990-х рр. до Німеччини на постійне місце проживання прибула нова хвиля еміграції українців, яка має економічний характер.
Станом на 2011 в Німеччині мешкає близько 1 млн. українців, які зосереджені головно в Мюнхені, Берліні, Гамбурзі, Ганновері, Нюрнбергу, Регенсбурзі, Ульмі, Брауншвейгу, Франкфурті-на-Майні, Фрайбургу, Штутгарті, Дюссельдорфі, Дрездені, Лейпцигу.
Українців у Н. репрезентує Центральне представництво українців у Німеччині. Громадськими і культурно-освітніми організаціями є Спілка українців Німеччини «Нова громада», «Український світ», Центральна спілка українців Німеччини, Німецько-український інформаційний центр «Пролісок», Спілка українських студентів, «Пласт», Спілка української молоді. Існують також видавництва «Сучасність», «Дніпрова хвиля», «Українське видавництво», «Молоде життя», виходить часопис Української греко-католицької церкви «Християнський голос».
Функціонують Апостольський екзархат Української греко-католицької церкви в Німеччині та Скандинавії, Українська автокефальна православна і Українська євангельсько-баптистська церква.
