Літ.: Mastellone S. Mazzini e la «Giovine Italia» (1831–1834). — Pisa, 1960, vol. 1–2; Tramarollo G. Nazionalitá e unitá еuropea nel programma mazziniano. — Napoli, 1979; Della Peruta F. Mazzini e i rivoluzionari italiani. — Milano, 1974; Варварцев Н.Н. Украина в российско-итальянских общественных и культурных связях (первая половина ХІХ в.). — К., 1986; Його ж. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна. — К., 2005.
М.М. Варварцев.
«МОЛОДА ПОЛЬЩА» («Mloda Polska») — революційно-демократична організація. Виникла 1833 під впливом і за прикладом «Молодої Італії» на базі конспіративних груп польських емігрантів у Б'єнні (Швейцарія) та Парижі. 1834 стала співзасновником міжнародного об'єднання революційно-демократичних товариств «Молода Європа» в Берні (Швейцарія).
Ставила за мету відновлення на принципах республіканського устрою незалежної польської держави в кордонах 1772, забезпечення рівних з поляками прав українців та інших національностей. Ідейним керівником «М.П.» був Й. Лелевель, який домігся перенесення її діяльності на землі Австрійської та Російської імперій. 1835 за участю емісарів «М.П.» була створена на її програмних засадах споріднена організація — «Співдружність польського народу» з мережею філіалів у Галичині й Правобережній Україні. Після заборони 1836 швейцарськими властями «Молодої Європи» члени «М.П.» працювали в інших революційних осередках — у діаспорі, а також у Польщі, Україні, Литві, Білорусі.
Літ:. Kieniewicz S. Konspiracje galicyjskie (1831–1845). — Warszawa, 1970; Кеневич С. Лелевель. Пер. з польськ. — М., 1970; Сергієнко Г.Я. Суспільно-політичний рух на Україні після повстання декабристів. — К., 1971; Konarski Sz. Dziennik z lat 1831–1834. — Wroclaw, 1973.
М.М. Варварцев.
МОНАСТИРИЩЕНСЬКА ОБОРОНА 1653 — одна з бойових операцій Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої сер. 17 ст.
Відбулася у березні 1653 поблизу Монастирища (нині місто Черкаської обл.).
На початку весни польське військо Стефана Чернецького вторглося в українські землі і почало просуватися у напрямі Побужжя, спустошуючи навколишні населені пункти. На Брацлавщині і в м. Погребище було знищено майже усе населення. В цей час гетьман Б. Хмельницький відрядив назустріч 4-тисячне козацьке військо під командуванням І. Богуна, яке отаборилося в Монастирищі. Дізнавшись про це, С. Чернецький підійшов до містечка й здійснив декілька невдалих спроб узяти його штурмом, втративши при цьому майже третю частину свого війська. Наступного дня полякам вдалося спалити одне із основних бойових укріплень — Монас-
