господарського занепаду менонітських колоній. Перерозподіл земельних фондів у країні підірвав основи їхньої економічної стабільності. Це спричинило різке зростання еміграційних настроїв в середовищі менонітів. До 1924 з країни виїхала 1/7 частина менонітського населення.
1925 в УСРР налічувалося 56,8 тис. М. У період нової економічної політики постали кооперативні організації «Союз нащадків голландських вихідців» (1922–1926) і «Всеросійське менонітське сільськогосподарське товариство» (1923–1928), метою яких було господарське відродження занепалих господарств. Подальша суцільна колективізація, голодомор 1932–1933 призвели до економічного руйнування одноосібних господарств. На початку 1930-х рр. колективізовано 60% господарств хортицьких і 75% молочанських М. У 1930-ті рр. були закриті усі молитовні будинки, заборонено проведення богослужінь, а значна частина М. депортована до східних районів СРСР. У роки Другої світової війни М. були евакуйовані з України до Німеччини, де вони одержали німецьке громадянство. Частина із них 1945 з Німеччини виїхала до Канади і Південної Америки.
Літ.: Кулинич І.М., Кривець Н.В. Нариси з історії німецьких колоній в Україні. — К., 1995; Осташева Н.В. На переломе епох: менонитское сообщество Украины в 1914–1931 гг. — М., 1998; Очерки истории немцев и менонитов Юга Украины (конец ХVIII — первая половина ХІХ в.). — Днепропетровск, 1999; Якубова Л. Соціально-економічне становище етнічних меншин в УСРР (20-і — початок 30-х років ХХ ст.). — К., 2004; Шитюк М.М. та ін. Німці Півдня України: історія і сучасність. — Миколаїв, 2009.
Н.В. Кривець.
МИКОЛАЇВ — головне місто Миколаївської області. Промисловий і культурний центр Півдня України, морський порт. М. розташований на лівому березі Бузького лиману при злитті рік Південний Буг та Інгул.
Населення 506 тис. осіб (2008). 4 ст. до н.е. — 3 ст. н.е. на місці сучасного М. існували грецькі і римські поселення. Від 9 ст. тут знаходилися опорні пункти міжнародного шляху «із варяг у греки». 13 ст. навколишню територію захопила Золота Орда, 14 ст. — Велике князівство Литовське. За Кючук-Кайнарджийським мирним договором 1774 територія нинішнього М. була включена до складу Російської імперії, що послужило поштовхом до створення нового осередку морських зв'язків чорноморсько-середземноморського басейну. У липні 1788 тут закладено суднобудівну верф, а поселення навколо неї дістало ім'я М. — на честь св. Миколая — покровителя мореплавців. Цим іменем було названо й спущений на воду в серпні 1790 перший корабель (фрегат), яким започатковано спорудження великих військових парусних суден. 1794 у М. розміщується штаб-квартира Головного командира флоту і портів на
