ально-економічного та політичного розвитку (1918–1944). — Ужгород, 1997; Горват Л.В. Соціально-економічний, політичний і культурний розвиток українців Мараморощини (Румунія) в 1918–1945 рр. — Ужгород, 1998; Пилипенко Т. Окремі аспекти українсько-румунських відносин в сучасних умовах // Форум націй, 2009, № 4; Рендюк Т.Г. Українці Румунії: національно-культурне життя та взаємовідносини з владою. — К., 2010; Рендюк Т.Г. Українці в Румунії та румуни в Україні: проблеми минулого та сучасне становище. — К., 2011.
Т.Г. Рендюк.
МАРОККО, Королівство Марокко (Al-Maghrib) — країна на півночі Африки, межує на півночі з Іспанією, Алжиром, Західною Сахарою. Площа — 445,5 тис. км2. Населення — 32,3 млн. осіб (2011). М. — конституційна монархія з двопалатним парламентом. Столиця — Рабат. Державна мова — арабська.
М. — одна з найдавніших держав Африки, історичне коріння якої бере початок з перших арабських державних утворень на території Магріба у 8–9 ст. В процесі індустріалізації Європи М. стає зоною потенційної колонізації. 1830 інтерес до Марокко почала проявляти Франція. У 1912– 1956 М. знаходилося під колоніальним пануванням (протекторатом) Франції і Іспанії. ЇЇ територія була роздроблена на різні зони. У результаті боротьби марокканського народу проти колонізаторів у 1956 Франція й Іспанія були змушені визнати державну незалежність і територіальну цілісність М.
У 1956 марокканська держава добилася возз'єднання з національною територією міжнародної зони Танжера, у 1958 — колишнього іспанського Південного М., а в 1969 — колишньої іспанської території Іфні. М. — член ООН з 1956, Ліги арабських держав з 1958, інших міжнародних організацій.
Королівство М. визнало державну незалежність України 30 грудня 1991. 22 червня 1992 у Нью-Йорку був підписаний протокол про встановлення між Україною і Марокко дипломатичних відносин. Посольство М. у Києві розпочало свою діяльність у липні 2000, посольство України в Рабаті — у жовтні 2000. М. — важливий торговельний партнер України в Африці (третє місце після Єгипту та Алжиру у 2002). Номенклатура українських поставок до М. має головними і постійними складовими продукти хімічної промисловості, метали та вироби з них. Для марокканців становить інтерес можливість отримання з України товарів аграрного сектору (зерно, цукор, кукурудза, олія), деревини, продуктів хімічної (добрив, гумових виробів, штучних тканин), вугільної, металургійної та машинобудівної галузей промисловості. М. постачає в Україну продукцію агрокомплексу та рибальства, вироби зі шкіри, килими, фосфати, цитрусові, овочі тощо.
