передбачала розміщення на Кубі 42-х радянських ракет середньої дальності з ядерними боєголовками та 40 тис. військового контингенту згідно з радянсько-кубинськими конфіденційними домовленостями. Радянський керівництво виправдовувало свою політику необхідністю захисту кубинської революції від зазіхань «американського імперіалізму». Проте основним мотивом операції було прагнення вирівняти стратегічне становище СРСР та США, зробивши територію США вразливою не тільки для міжконтинентальних балістичних ракет, чисельність яких на озброєнні СРСР на той час була незначною, але й для ракет середнього радіусу дії. Американські ракети такого класу були розміщені на території Італії й Туреччини і могли досягти територію СРСР. 14.10.1962 американський розвідувальний літак У-2 зафіксував будівництво на Кубі стартових майданчиків для ракет.
16.10.1962 фотоматеріали та висновки до них військових експертів лягли на стіл президентові США Дж. Кеннеді. 22.10.1962 американський президент оголосив про встановлення морської блокади острова та передав наказ воєнно-морським силам США про перевірку радянських суден, що йшли до берегів Куби. Була також розпочата підготовка до можливого вторгнення на Кубу. Дж. Кеннеді сповістив про свою ухвалу головним союзникам, згодом радянському уряду. Він дістав цілковиту підтримку прем'єр-міністра Об'єднаного королівства Г. Макміллана, президента Франції Ш. де Голля, поінформував про свої наміри також Організацію американських держав та Організацію Об'єднаних Націй. Фото, одержані з борту літака, були опубліковані по цілому світу. 24.10.1962 керівництво СРСР заявило рішучий протест проти встановлення блокади Куби та інших військових заходів США і висунуло вимогу негайно скликати Раду Безпеки ООН. Одночасно радянські збройні сили були переведені в стан підвищеної готовності.
Конфлікт досяг критичної точки. 25.10.1962 Генеральний секретар ООН У. Тан звернувся до лідерів СРСР та США із закликом про припинення конфронтації. 26.10.1962 голова ради міністрів СРСР М. Хрущов надіслав президенту США Дж. Кеннеді лист, у якому запропонував вивести радянські ракети з Куби в обмін на зняття блокади та зобов'язання не здійснювати інтервенцію на острів. 27.10 1962 Хрущов висунув американській стороні додаткові вимоги — припинити польоти літаків-розвідників над територією СРСР та вивести ракети середньої дальності із Туреччини. 28.10.1962 США повідомили керівництво СРСР про готовність в односторонньому порядку вивести свої ракети з території Італії й Туреччини, проте це не мало стати частиною угоди по Кубі. З іншими вимогами СРСР США погодилися. Того ж дня Хрущов віддав розпорядження про припинення установки ракет на Кубі. Криза пішла на спад. СРСР так і не домігся розміщення ракет на Кубі, США зобов'язувалися не нападати острів. Зіткнення поблизу Куби поставило основних фігурантів холодної війни СРСР та США обличчям до обличчя. Усвідомлення лідерами обох країн реалістичності виходу конфрон-
