накладений на євреїв подвійний податок, вони мали право на придбання землі й володіння нерухомістю, 1827 їх було звільнено від військової повинності. 1826 духовний центр К. перемістився з Чуфут-Кале до Євпаторії. 1837 створено Управління релігійних справ К., згодом перейменоване на Таврійське й Одеське караїмське духовне правління. Коштом К. 1894 в Євпаторії засновано Олександрівське караїмське духовне училище.
Упродовж 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст. К. у Російській імперії активно займалися підприємницькою діяльністю й доброчинністю. 1861 першу тютюнову фабрику в Криму заснував В.О. Стамболі. 1914 більшість кримських підприємств з виробництва тютюну належала К. У Києві власниками найбільших тютюнових фабрик були брати Когени. С. Коген надавав кошти на створення в Євпаторії караїмського ремісничого училища (1895), будівництво в Києві по вул. Ярославів Вал кенаси (1902) тощо. 1913 серед К. нараховувалося 11 мільйонерів. 1916 у Євпаторії створено національну бібліотеку «Карай-Битиклиги».
Після 1917 значна частина К. емігрувала. Їхні культурні та релігійні осередки зазнали переслідувань з боку радянської влади. 1944 К. були частково депортовані з Криму, половина примусово переселених загинули. За всесоюзними переписами населення 1926 в Україні проживало 2341 К., 1959 — 3301, 1970 — 2596, 1979 — 1845, 1989 — 1404, згідно зі всеукраїнським переписом 2001 — 1196. Нині в усьому світі нараховується близько 2000 караїмів, з них приблизно 1200 — в Україні. З метою відродження караїмської культури 1989 створено Всеукраїнську асоціацію кримських К. «Кримкарайлар». 2000 відновлено Духовне управління караїмів України. 2003 відбувся національний з'їзд, на якому обрано Вищу раду кримських К.
Літ.: Шапшал С.М. Караимы и Чуфут-Кале в Крыму. — СПб., 1896; Наулко В.И. Развитие межэтнических связей на Украине. — К., 1975; Караимская народная энциклопедия. — М., 1995; Полканов Ю.А. Караи — крымские татары — тюрки. — Симферополь, 1997; Кримські караїми в Україні: Науково-допоміжний бібліографічний покажчик (1917–1941). — К., 2001; Тюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки. — М., 2003; Kizilov M. The Karaite communities of Chufut-Kale and Mangup: history and topography of the settlement. — Leiden–Boston, 2003; Karaj kiuńlari: dziedzictwo narodu karaimskiego we współczesnej Europie. — Wrocław, 2004; Kizilov M. The Karaites of Galicia: an ethnoreligious minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs, 1772–1945. — Leiden–Boston, 2009; http://karai.crimea.ua; http://karaites.narod.ru.
О.А. Іваненко.
КАРИБСЬКА КРИЗА 1962 — різке загострення радянсько-американських відносин, що супроводжувалося виникненням загрози війського конфлікту. Приводом до її виникнення стала таємна операція «Анадир», що
