мист-ва. У місті працювали укр. малярі-іконописці Ф. Сенькович і М. Петрахнович, архіт. з Італії: Павло Римлянин, Петро Красовський, Петро з Барбони (загалом у Л. у різні роки були збудовані, зокрема, СвятоМиколаївська церква 12–14 ст., Вірм. собор кінця 14 ст., Римо-катол.
кафедральний собор 15–18 ст., вежа Корнякта, Свято-Успенська церква, збудована братством 1590–1631, каплиця Камп'янів (кін. 16 ст. — 1609–29), каплиця Боїмів (1609–17), костьол бернардинців (1600–30), собор святого Юра (1744–64), Домініканський костьол (1749–64), численні житлові будинки — Чорна кам'яниця (1577), будинок К. Корнякта (1580).
Від 1772 (і до жовтня 1918) Л. був столичним містом Королівства Ґаліції і Лодомерії — найбільшої провінції Австрії. Наприкінці 18 — у 1-й пол.
19 ст. місто розвивалося переважно як адм. центр краю. Влада в цей час належала австрійс. бюрократичним структурам. Перестали існувати юридики магнатів і церк. установ, знято було обмеження прав некатоликів на купівлю будинків у центрі міста. За володаря Австрійської монархії Йосифа II було скасовано ряд катол. монастирів і їхні будівлі передано урядовим установам, мед. і навч. закладам. Від 1775 став діяти нім. театр, пізніше виник також польс. театр.
1776 виходила франц. мовою «Gazette de Léopol» — перша газета на українських землях.
1807–08 Л. став центром новоутвореної Галицької греко-католицької митрополії.
1783 заснована Львів. духовна семінарія, 1784 — Академічна гімназія у Львові з лат. мовою викладання (з 1849 була німецькомовною, потому поступово 1867–74 стала україномовною). 1784–1805 і з 1817 діяв німецькомовний ун-т (нині Львівський національний університет), а при ньому 1784–1809 — Укр. ін-т (Studium Ruthenum) для підготовки греко-катол.
духовенства. Від 1818 діяла 2-га г-зія. 1823 створено Ін-т ім. Оссолінських, який включав вид-во, б-ку і музей. 1844 на базі австрійс. реальної школи заснована Тех. академія (з 1872 — Львів. вища політех. школа). У місті виходили нім. і польс. періодичні видання (з 1811 — «Gazeta Lwowska»), з 1848 — перша україномовна газ. «Зоря Галицька». Найбільшою в місті була друкарня Піллера, книги церковнослов'ян. та укр. мовами видавав львів.
Ставропігійський інститут. У Л. працювали художники Л. Долинський, Й. Свобода, скульптори А. Шімзер, Г. Вітвер.
Початок революцій 1848–1849 в Європі був сигналом до активізації громадсько-політ. руху у Л. Польс. визвол. рух очолила Нац. рада (Rada Narodowa). Першою укр. політ. організацією стала Головна руська рада, під її егідою проведено з'їзд укр. освіт. діячів (Собор руських учених 1848).
1 листопада 1848 демонстрація проти абсолютистського режиму Габсбургів переросла в революц. виступ, який було придушено після гарматного обстрілу центру міста.
