інших міст, є учасником заходів молодіжних спілок литовців Канади, Іспанії, Естонії.
У травні 2004 засновано всеукраїнську громаду литовців України, до якої ввійшли 11 товариств литовців. Філії громади працюють у Києві, Львові, Вінниці, Запоріжжі, Харкові, Дніпропетровську, Криму та інших регіонах України. На базі товариств створено 6 шкіл з литовською мовою викладання.
З 1999 у Львові діє почесне консульство Литовської Республіки.
Літ.: Етнічна мозаїка України. Литовці // Рейтинг, 1997, ч. 45; Наливайко С. Етнічна історія Давньої України. — К., 2007; Вітаутас Нарушевічус.
Історія товариства литовців України «Мейдена» у Львові // Відомості литовсько-українського товариства Lietuvių-Ukrainiečių Draugijos Žinios, 2008, № 1; Попок А. Діяльність змішаних міжурядових комісій з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин // Актуальні проблеми державного управління, 2010, № 1; Посольство Литовської Республіки у Києві 17/11/11 // http://ua.mfa.lt/index.php?1228867288
І.С. Стрикун.
ЛІВАН, Ліванська Республіка — держава в Передній Азії, у Східному Середземномор'ї. Площа — 10452 км2. Населення — 4,2 млн. осіб (2011).
Столиця — м. Бейрут. Форма правління — республіка. Голова держави — президент. Державна мова — арабська.
Л. — президентсько-парламентська республіка. Глава держави — президент — обирається парламентом. Законодавча влада належить парламенту (Палата депутатів), виконавча — президенту та раді міністрів на чолі з прем'єр-міністром.
Від давніх часів на узбережжі Л. існували торгові міста-держави, населені фінікійцями: Тір, Сідон, Беріт, Біблос та ін. Протягом 8-1 ст. до н. е.
вони перебували під владою Ассирії, Вавілонії, Персії, імперії Александра Македонського, держави Селевкідів. У 64–63 до н. е. ліванські землі було включено до складу римської провінції Сирія, 395 н. е. — до Візантії. З 7 ст.
в Л. панували араби, з 11 ст. — турки-сельджуки, з кін. 11 ст. — поч. 12 ст. — хрестоносці, з кін. 13 ст. — Єгипет. У 1517 турецький султан Селім I, розгромивши Єгипет, включив Л. до складу Османської імперії. У серпні 1860 Франція під приводом захисту християнського населення Л. окупувала країну, але під тиском Англії змушена була вивести свої війська вже наступного року. У 1861 міжнародна комісія з представників Англії, Австрії, Пруссії, Туреччини, Росії та Франції виробила Органічний статут Л. Згідно з ним, гірський Л. став мутасаріфією (автономною областю) на чолі з християнським генерал-губернатором. Невдовзі суспільне життя Л. значно пожвавилося. Поширювався просвітницький рух. 1858 стала виходити перша ліванська газета (в 1892 було вже 14 періодичних видань). З'явилися
