ским ордам», «Акты Литовско-Русского государства»), І. Малиновський («Сборник материалов, относящихся к истории панов рады Великого княжества Литовского»).
На початку 20 ст. у зв'язку із діяльністю Археографічної комісії у Петербурзі у плани її роботи входила підготовка з комплексного видання книг ЛМ. Протягом 1903–1915 нею було опубліковано чотири томи у серії «Русская историческая библиотека», в які ввійшли переважно найбільш ранні регеcти та книги записів, судових справ та сеймових матеріалів 16 ст.
Новий етап видання книг ЛМ почався у 80–90-х рр. 20 ст. з утворенням міжнародної редакційної комісії за участі джерелознавців-метрикантів Литви, Польщі, Білорусі та Росії, пізніше до проекту підключилися й українські фахівці. Литовські, польські та білоруські метриканти станом на 2007 видали більше 30 книг ЛМ. В Україні та Росії вийшло по одній книзі.
Дослідницькими й видавничими центрами ЛМ стали Інститут історії Литви, Вільнюський університет, Інститут історії ПАН, Інститут історії НАН Білорусі, Національний історичний архів Білорусі, Інститут археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Острожський відділ Інституту археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, а також Інститут історії України НАН України.
Значні зрушення у вивченні ЛМ відбулися у середині 20 ст., пов'язані насамперед з роботами М. Бережкова. У 1946 надрукована його докторська дисертація «Литовская Метрика как исторический источник. Ч. 1. Первоначальный состав книг Литовской Метрики до 1522 г.». Вчений відновив початковий склад найбільш ранніх 32 книг ЛМ за 1440–1523. Він довів, що книги-копії, переписані у кінці 16 — початку 17 ст., частково відрізняються від оригіналів, містять прогалини, вставки та помилки. Друга та треті частини праці М. Бережкова («О первоначальном составе книг Литовской Метрики 1523–1569 гг.» та «Государственная канцелярия Великого княжества Литовского до Люблинской унии») так і не були до кінця реалізовані.
Важливу працю про практичне використання ЛМ на основі інвентаря С. Пташицького спільно підготували гарвардська дослідниця П.К. Грімстед та польська архівістка І. Пулковська-Курасьова. Особлива увага приділена матеріалам ЛМ і частково Коронної метрики, що зберігаються у Варшаві, Кракові та Вільнюсі, а також т.зв. Руської (Волинської) і Підляшської серіям.
Публікації з проблем історії ЛМ виходять також у спеціалізованих виданнях, — «Новости Литовской Метрики, Вильнюс» та «METRICIANA: Даследаванні і матэрыялы Метрикі Вялікага Княства Літоўскага, Минск» та інших журналах та збірниках наукових праць.
Літ.: Dogiel M. Limites Regni Poloniae et Magni Ducatus Litvaniae ex originalibus et exemplis authenticis descripti. — Vilnae, 1758; Сборник князя Оболенского. № 1. Книга посольская Великого княжества Литовского 1506 г. — М., 1838; Грамоты Великих князей Литовских с 1390 по 1569 год,
