Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. — К., 1995; Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII століття, кн. 1: Воєнні дії 1648–1652 рр. — Дніпропетровськ, 1996; Działania militarne w Polsce Południowo-Wschodniej. — Warszawa, 2000.
В.С. Степанков.
КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Alma Mater Jagellonica) — один з найбільших закладів вищої освіти в Польщі. Заснований 12 травня 1364 спеціальною грамотою польського короля Казимира ІІІ Великого. З часу свого заснування мав такі назви: Studium Generale, Akademia Krakowska (Краківська Академія), Szkoła Główna Koronna (Головна школа коронна), з 1817 — Яґеллонський університет. З його діяльністю пов'язані імена багатьох відомих учених, зокрема, І. Глогау, К. Гумінського, Я. Длугоша, М. Коперника, Е.-Я. Корчинського, Д. Куриловича, К. Моравського, Л. Мархлевського, Я. Потемана, Т. Сарни.
Спочатку К. у. мав три факультети — вільних мистецтв, медицини й права та 11 кафедр — вісім правознавчих, дві медичні та одна вільних мистецтв. З 1400, після відкриття факультету теології та модернізації структури, став одним з головних середньовічних навчальних закладів у Європі. Третій поділ І Речіпосполитої (1795) призвів до трансформації К. у. у звичайну гімназію.
З 19 ст. починається період «золотого віку» університету. Кількість кафедр зросла втричі: напередодні Першої світової війни їх було 97. У 1913 навчалось понад 3000 студентів. Вперше дістали право на навчання жінки.
За час існування ІІ Речіпосполитої розпочали свою діяльність дослідницький центр з педагогічних досліджень, слов'янських досліджень, факультет мистецтва, а при медичному факультеті відділ фізичного виховання.
У листопаді 1939, після німецької окупації Польщі, К.у. закрили.
Нині в університеті 15 факультетів, три з яких формують медичний колегіум: лікарський факультет, фармацевтичний факультет, факультет наук про здоров'я. Розвитку набули біотехнічні, біофізичні та біохімічні науки.
Від початку існування в університеті навчалися й іноземці (у різні часи до 44% слухачів). Серед студентів і викладачів установи були українці, в тому числі Ю. Котермак — поет, перший український автор друкованої книги, ректор Болонського університету, Станіслав з Нового Города, який кілька раз ставав ректором К. у. Тут здобували освіту і працювали ректор Київської братської школи Касіян Сакович, письменник Станіслав Оріховський, письменник і депутат Галицького сейму Василь Стефаник, історик В'ячеслав Липинський та багато інших діячів української культури і науки.
У 1926 при університеті створено кафедру української філології (література —
