За Паризьким мирним договором 1856 від Російської імперії відходили придунайські землі Південної Бессарабії разом із частиною військової території. Того ж року Д.к.в. перейменували в Новоросійське козацьке військо.
Водночас із військовою службою козаки займалися землеробством, тваринництвом, торгівлею, утримували власні військові школи та училище. Протягом 1842–1844, 1855–1858 мали місце заворушення серед дунайського козацтва та масові рухи за вихід із війська.
1868 з проведенням у Російській імперії загальної військової реформи Новоросійське козацьке військо було ліквідовано, а козаків переведено на становище селян-власників.
Літ.: Черемисинов В. М. Одесса в истории русских войн. К 50-летию Крымской войны. — Одесса, 1894; Бачинська О. А. Дунайське козацьке військо 1828–1868 рр. (До 170-річчя заснування). — Одеса, 1998; Козацтво на півдні України. Кінець XVIII–XIX століття / В. А. Смолій (голов. ред.), О. А. Бачинська (авт.-упоряд.). — Одеса., 2000.
О. А. Бачинська.
