У взаємодії з військами Другого та Третього Українських фронтів взяла участь у Яссько-Кишинівській наступальній операції 1944, Бєлградській наступальній операції 1944, Будапештській наступальній операції 1944–1945 та Віденській наступальній операції 1945. Нагороджена орденами Червоного Прапора, Нахімова, Кутузова. Взаємодіючи із сухопутними частинами, екіпажі Д.в.ф. пройшли з боями понад 2000 км, знешкодили 600 мін, завдали значних утрат противнику. Командували флотилією останнього формування контр-адмірал С. Горшков (травень-грудень 1944) і контр-адмірал Г. Холостяков (з грудня 1944 до кінця війни).
Літ.: Боевая летопись русского флота. — М., 1948; Локтионов И. И. Дунайская флотилия в Великой Отечественной войне (1941–1945 гг.). — М., 1962; А. Вахмут Первые дни войны на Дунае // Военно-исторический журнал, 1970, № 9.
Л. В. Кондратенко.
ДУНАЙСЬКА КОМІСІЯ. Створена 1949 відповідно до рішень Бєлградської конференції 1948. Складається виключно з представників придунайських держав (по одному від кожної). Основними її функціями є спостереження за виконанням Конвенції про режим судноплавства на Дунаї 1948, складання загальних планів розвитку судноплавства на основі пропозицій держав-учасниць Комісії, уніфікація правил річкового й санітарного нагляду, координація діяльності гідрометеорологічної й екологічної служб на Дунаї тощо. Штаб-квартира Д.к. перебуває у м. Будапешт (Угорщина), там же проводяться й щорічні сесії комісії (до 1954 вони проводились у румунському м. Галац). УРСР у 1970–80-ті рр. була позбавлена права мати свого представника в Дунайській комісії, її інтереси представляв делегат від СРСР. Лише 1992 це право представництва в Д.к. для України було відновлено. Негативно позначилося на розвитку дунайського судноплавства і роботі комісії запровадження економічних санкцій проти Югославії 1992, а особливо — бомбардування військовими силами НАТО Югославії 1999: зруйновані мости паралізували судноплавство на Дунаї.
Головним завданням діяльності Дунайської комісії після цих подій стало сприяння відновленню судноплавства на Дунаї у повному обсязі та стимулювання заходів, які зменшують ризики виникнення екологічних катастроф.
Літ.: Почекаева М. В. Международно-правовой режим судоходства на Дунае. — М., 1951; Васильєва-Чекаленко О. Д. Україна в міжнародних відносинах (1944–1996 рр.). — К., 1998; Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1991–1995 рр. — К., 1998, кн. 2.
С. В. Віднянський
