Результатом переговорів на Д.-О.К. стало підписання «Попередніх пропозицій щодо створення Загальної міжнародної організації з підтримки миру і безпеки». Також було запропоновано назву «Організація Об'єднаних Націй». Заключний документ конференції, опублікований у жовтні 1944, став предметом обговорення держав, що висловили невдоволення її рішеннями і запропонували низку поправок, які торкалися насамперед ролі Генеральної Асамблеї, проблеми представництва у Раді Безпеки тощо. Проте вони були відхилені лідерами США, СРСР, Великої Британії та Франції.
Літ.: С. В. Віднянський, А. Ю. Мартинов. Україна в Організації Об'єднаних Націй: 60 років участі у розв'язанні найважливіших міжнародних проблем. — К., 2006; Переписка Председателя Совета Министров СССР с Президентами США и Премьер-министром Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. — М., 1976, т. 2.; Цвєтков Г. М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917 — 1945 рр. — К., 1997.
О. С. Черевко.
ДУНАЙСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ — 1) Формування військовоморського флоту Російської імперії на р. Дунай, створене 1771 під час російсько-турецької війни 1768–1774 під назвою Лимарська гребна флотилія. У російсько-турецькій війні 1787–1791 діяла (з грудня 1790) під назвою Чорноморська гребна флотилія. У російсько-турецьких війнах 19 ст. брала участь під назвами Дунайська гребна флотилія та Дунайський військовий флот. 1879 судна Д.в.ф. увійшли до складу Чорноморської флотилії. Частину з них було передано Болгарії. Під час Першої світової війни на Дунаї діяло спеціальне з'єднання російського Чорноморського флоту — Експедиція особливого призначення, яке мало завдання підтримувати війська союзників Росії в боях проти австро-угорської річкової флотилії та сухопутних військ держав Троїстого союзу. Експедиція надала велику допомогу Сербії, особливо восени 1914.
2) Формування радянського військово-морського флоту. Створене в листопаді 1917. Відіграло важливу роль у встановленні радянської влади на території Бессарабії. У березні 1918 кораблі флотилії, що базувалися в Одесі, були захоплені австро-німецькими військами. Як окреме формування Д.в.ф. відроджена 1940 (головна база — м. Ізмаїл), увійшовши до складу Чорноморського флоту СРСР. 1941 під час Великої вітчизняної війни брала участь в оборонних боях у басейнах Дунаю, Південного Бугу, Дніпра, біля берегів Керченської протоки. У листопаді 1941 Д.В.Ф. була розформована, її судна передано до складу Азовської військової флотилії. Знову сформована у квітні 1944, коли частини Червоної армії наблизилися до Дністра.
