Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/55

Цю сторінку схвалено

перед Білоруссю, що виник у 90-і роки. 2 квітня 2010 Національні Збори Республіки Білорусь ратифікували договір про державний кордон 1997, який дає можливість завершити договірно-правове оформлення українсько-білоруського державного кордону.

Літ.: Про ратифікацію Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь: Закон України від 16.051997// Відомості Верховної Ради України, 1997, № 26; Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон http://www.zakon.rada.gov.ua; Національні Збори Республіки Білорусь ратифікували Договір про державний кордон між Україною і Республікою Білорусь http://www.kmu.gov.ua — Урядовий портал МЗС.

О. Я. Видаш.

ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ І БРАТЕРСТВО МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ СРР І ТУРЕЧЧИНОЮ 1922. Укладено 2 січня 1922 у м. Анкарі (Туреччина) уповноваженим уряду УСРР, членом ВУЦВК та РНК, головнокомандувачем збройними силами України й Криму М. Фрунзе та уповноваженим Великих національних зборів Туреччини, депутатом ВНЗТ, комісаром закордонних справ Юсуфом Кемаль-беєм. Підписанню договору передувала українськотурецька конференція, що проходила 25–29 грудня 1921 в Анкарі. Зміст договору в основному повторював головні положення аналогічних договорів Туреччини з республіками Закавказзя (13 березня 1921) та з РСФРР (16 березня 1921). Кожна із сторін зобов'язалася не визнавати будьяких договорів або інших міжнародних актів, прийнятих усупереч їх волі, а також денонсувати всі попередні договори між Російською імперією та Османською імперією або Україною і Туреччиною, що не відповідали обопільним інтересам.

Уряд УСРР підтвердив усі положення договору стосовно території Туреччини та її кордонів, визнані попередніми договорами Туреччини із РСФРР і республіками Закавказзя, а також статті щодо режиму її капітуляції, тобто УСРР не визнала окупації державами Антанти низки районів Туреччини, в тому числі й столиці — Стамбула.

Водночас, Туреччина визнала УСРР незалежною й суверенною державою в територіальних межах, установлених згідно з договорами УСРР з РСФРР і сусідніми державами. За цим договором, міжнародний статус проток Босфору і Дарданелл (тобто виходу із Чорного в Середземне море) мала визначити конференція причорноморських держав, при цьому застерігалося, що її рішення не повинні завдавати шкоди суверенітету та безпеці Туреччини.

УСРР і Туреччина зобов'язувалися не допускати утворення або перебування на своїх територіях ворожих, відповідно до Туреччини та УСРР, організацій, груп, офіційних осіб, а також, встановити на своїх територіях