регіональних особливостей і кордонів України у 17–20 ст. У рамках цієї теми здійснюється вивчення російсько-української та українсько-польської історико-культурної взаємодії. Аналіз мовної ситуації в тогочасних умовах польсько-української, а згодом і російсько-української двомовності представлено у працях О. Остапчука — спеціаліста з історичної і сучасної соціолінгвістики, а також діалектології українсько-польського порубіжжя. На базі цих досліджень підготовлено посібник для студентів гуманітарних спеціальностей «Читаем по-украински».
Дослідження української мови і культури в рамках багатосторонніх контактів слов'янських мов і культур проведено в працях Є. Левкієвської «Славянский оберег. Семантика и культура» (М., 2002), «Восточнославянский мифологический текст: семантика, діалектологія, прагматика» (М., 2008). Велике місце в її українських дослідженнях займає проект з етнодіалектного дослідження Полісся (разом із Л. Виноградовою), що включає 4-томне видання матеріалів Поліського архіву.
Інститут веде розробку проблеми етнокультурної взаємодії росіян та українців із середини 17 до кінця 20 ст.: процесів формування і розвитку різних систем ідентичності (слов'янської, загальноруської, національної, конфесійної, регіональної) у рамках єдиного державного простору, впливу політики властей в галузі «українського питання» на взаємне етнокультурне сприйняття. У березні 2007 проведено міжнародну конференцію «Українці і росіяни: брати? сусіди? конкуренти? Українці очима росіян, росіяни очима українців. XIV–XXІ ст.», за матеріалами якої видано збірник статей «Украина и украинцы: образы, представления, стереотипы. Русские и украинцы во взаимном общении и восприятии» (М., 2008). Продовженням цієї роботи стала міжнародна конференція «Механізми формування етнокультурної ідентичності: Росія, Україна, Білорусія, Польща» (квітень 2010). Серед тем, що розробляються, — процеси, що супроводжували радянізацію Західної України і Західної Білорусії 1939–1941. У рамках цього проекту у вересні 2009 відбулася міжнародна конференція «Західна Білорусія і Західна Україна у 1939–1941 рр.: люди, події, документи».
З метою об'єднання зусиль учених, які займаються українською і білоруською проблематикою, обміну думками між російськими спеціалістами та їхніми зарубіжними колегами, І.с. розпочав випуск щорічника «Белоруссия и Украина: История и культура» (головний редактор — чл.-кор. РАН Б. Флоря). У виданні публікуються статті з історії, культури, релігії, а також рецензії, історичні джерела, наукова інформація.
При реалізації українознавчих проектів І.с. активно співпрацює з іншими інститутами РАН, навчальними закладами і науковими центрами Москви і Росії загалом, а також з українськими колегами.
Є. Ю. Борисенок.
