у 30-ті роки XVII ст. першокласної фортеці. 30 червня (10 липня) під час підготовки біля неї, за наказом командувача Я. Вишневецького, укріпленого табору українська кіннота разом з татарами здійснила раптовий напад, внаслідок якого найбільших втрат (близько 2 тисяч вояків) зазнали добірні частини польської армії — наймані німецькі піхотинці. У наступних атаках козакам вдалося також розгромити інші — угорські — підрозділи найманців.
З огляду на потужну лінію оборони Хмельницький обрав тактику тривалої облоги. Його полки оточили щільним кільцем Збараж і прилеглий до нього табір, а також зайняли навколишні села, цілком відрізавши противника від зовнішніх зв'язків та джерел постачання. Козаки широко застосовували методи і засоби фортифікаційної війни — підкопи, підземні вибухи оборонних споруд, пересувні вежі і штурмові драбини. З насипаних на своїх позиціях валів українська артилерія вела обстріл усього простору польського табору. Найбільш запеклі штурми відбувалися 3 (13) липня і 27 липня (6 серпня) , завдяки яким територія облоги значно звузилася. Під час боїв особливо відзначився Гадяцький полк під орудою К. Бурляя, тяжке поранення дістав уславлений вінницький полковник І. Богун, загинув полковник С. Морозовецький, подвиг якого увічнила народна пісня про «Мороза, Морозенка».
Зважаючи на катастрофічні втрати і брак провізії, обложені вдалися до мирних перемовин. Але наполягання Хмельницького на повній капітуляції польська сторона вважала неприйнятними і бойові дії продовжилися. Тимчасом на підмогу оточеним вирушив з Варшави король Ян ІІ Казимир на чолі зібраного ним нового 30-тисячного війська. Довідавшись про цей похід, український гетьман зміг непомітно для залоги Збаража відвести свої головні сили і спрямувати назустріч коронному війську біля Зборова, залишивши керувати облогою генерального обозного І. Чорняту.
Закінчення Збаразької облоги визначили умови Зборівського договору, який уклали 8 (18) серпня польський король та кримський хан і з яким змушений був погодитися Хмельницький. Козаки і татари зняли блокаду після грошового викупу, який Річ Посполита сплатила ханові за вільний вихід з міста і табору недобитків збаразького угруповання своєї армії.
Літ.: Літопис Самовидця. — К., 1971; Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polska w XV-XVIII w. — Warszawa, 1987: Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. — Львів, 1990; Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. — К., 1995; Грушевський М. С. Історія України-Руси. — К., 1995, т. 8, ч. 3; Мицик Ю. Облога Збаража // Військо України, 1995, № 7–8; Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001.
М. М. Варварцев.
