українських земель Австро-Угорщини. Найвідомішим вихідцем з України, який працював у Австралії, був етнограф М.Миклухо-Маклай. До Першої світової війни чисельність української еміграції в А. збільшилася головним чином за рахунок селян. Чергова хвиля переселення українців до А. припала на період після 1945 року. За даними австралійського перепису населення 1964 в країні ідентифікували себе українцями 21,4 тис. осіб (12 місце серед інших етнічних громад країни). Новітня хвиля української імміграції до Австралії пов’язана з розпадом СРСР (кінець 80-х-початок 90-х рр.). Змінився соціальний статус іммігрантів, серед яких переважали люди з вищою освітою. На початок 2003 за офіційними даними Федерального бюро статистики Австралії чисельність української спільноти становила 33.960 осіб.
Літ.: Австралия и Океания: История и современность. – М., 1970; Євтух В.Б., Трощинський В.П., Попок А.А. Закордонне українство. – К., 2005; Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом океане (1945-1995). – М., 1997.
А.Ю.Мартинов.
Українці в Австралії. Українська спільнота в А. – одна з наймолодших серед української діаспори в світі. Масова еміграція до А. почалася після Другої світової війни. Згідно з даними перепису населення А. 1997, в країні проживало близько 30 тис українців, 85% із них було засереджено в містах – Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Брісбен, Перт та їхніх околицях.
Громадське і політичне життя українців розпочалося відразу після приїзду до А. 1950 засновано Об’єднання українців в Австралії (від 1953 діє під назвою “Союз українських організацій”), 1949 – Об’єднання українських жінок (від 1951 – Союз українок Австралії). Ці організації є нині найбільш активними й впливовими. Поряд з ними постали Станиця вояків УПА (1949), Союз українських ветеранів (1950), Легіон ім. Симона Петлюри (поч. 1950-х рр.), Спілка визволення України (1953), Демократичне об’єднання колишніх репресованих совєтами українців (поч. 1950-х рр.), Об’єднання союзів українських комбатантів А. (1958), Українська антибільшовицька ліга (1965), Комітет оборони національних і людських прав в Україні (1967), Фундація допомоги дітям Чорнобиля (1990) та ін.
Важливе значення українці в А. приділяють шкільництву. 1952 утворена Українська центральна шкільна рада А., головне завдання якої – об’єднання українських шкіл усіх штатів, видання підручників, підготовка вчителів.
НТШ в А. (1950) представляє українську науку в цій країні. Його члени відіграють провідну роль у створенні основ громадського, культурного, церковного і наукового життя української громади. Діють лекторат україністики ім. М.Зерова в університеті ім. Монаша в Мельбурні (1983), Центр українознавчих студій при університеті Макворі в Сіднеї (1984), Асоціація україністів А. (1990). Сприяючи розвиткові дослідницької і навчальної діяльності з україністики, вони підтримують тісні контакти з науковими організаціями за кордоном.
