У ст.1 угоди проголошувалося створення Співдружності Незалежних Держав. Сторони зобов’язалися захищати інтереси національних меншин, поважати територіальну цілісність одна одної та недоторканність кордонів, існуючих у рамках СНД, гарантувати свободу пересування громадян. Наголошувалось, що країни-члени Співдружності співпрацюватимуть у забезпеченні міжнародного миру та безпеки, прагнутимуть до ліквідації всіх ядерних озброєнь, загального й цілковитого роззброєння під суворим міжнародним контролем. За допомогою координуючих інститутів СНД мають здійснюватися узгодження зовнішньополітичної діяльності, співробітництво у формуванні й розвитку спільного економічного простору, загальноєвропейського та євразійського ринків, у сфері транспорту, зв’язку, охорони навколишнього середовища, міграційної політики, боротьби з організованою злочинністю. Договірні сторони зобов’язалися співпрацювати у справі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи 1986. Угода проголошувалась відкритою для приєднання всіх держав, що поділяють її принципи. Мінськ було визначено офіційним центром перебування координаційних органів для регулювання відносин між державами СНД. 10 грудня 1991 Верховна Рада України ухвалила документ “Про ратифікацію Угоди про створення СНД”.
Дж.: Угода про створення Співдружності Незалежних Держав // Голос України, 1991, 10 грудня; Про ратифікацію Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав: Постанова Верховної Ради України // Голос України, 1991, 13 грудня; Угода про Співдружність Незалежних Держав із змінами та доповненнями Верховної Ради України // Голос України, 1991, 13 грудня.
Літ.: Содружество Независимых Государств. Портрет на фоне времен. – Минск, 1996; Матвієнко В.М. Співдружність Незалежних Держав: історія створення та розвитку // Вісник Київського університету, 1997, вип.6.
О.А.Іваненко.
Білоруси в Україні. Займають третє місце за чисельністю (після українців і росіян) – 275,8 тис. осіб (дані перепису 2001, у 1989 – 440 тис.), що становить 0,6 % населення країни (1989 – 0,9%). Серед них: у Донецькій – 44525 осіб (16%), Дніпропетровській – 29528 (10%), Луганській – 20587 (7%), Автономній республіці Крим 29285 (10%), м.Києві – 16549 (6%). Концентрація у місцях компактного розселення Б. є найбільшою в урбанізованих регіонах. В областях, суміжних із Білоруссю (Волинській, Житомирській, Київській), кількість Б. значно менша. За рідну білоруську мову вважають 54573 Б. (19,7%), українську – 48202 (17,4%), російську – 172251 (62,4%). За показниками рівня освіти білоруська етнічна група посідає четверте місце серед етнічних спільнот України (1989).
Перша згадка про поселення білорусів на етнічній українській території сягає раннього середньовіччя. В історичних джерелах занотовано імена
