договору, укладеного між Росією і Туреччиною після російсько-турецької війни 1877-78. Розпочався 1(13) червня і завершився 1(13) липня підписанням трактату з 64 статей. В його засіданнях взяли участь делегації Австро-Угорщини, Англії, Італії, Німеччини, Росії, Туреччини і Франції. До Берліна були запрошені представники балканських країн, але учасниками конгресу вони не стали. Берлінський трактат визнав незалежними від Османської імперії Сербію, Чорногорію і Румунію. Болгарія наділялася статусом автономної держави з правом обирати собі князя й наступним затвердженням його турецьким урядом і за згодою великих держав, тоді як у Боснії і Герцоговині запроваджувався окупаційний режим Австро-Угорщини. Б.К. займався перерозподілом національних територій. Населені болгарами області на півдні від Балканського хребта залишалися під назвою Східна Румелія у складі османських володінь, діставши адміністративну автономію. За Туреччиною закріплювалися усі території до адріатичного узбережжя на заході та Егейського моря на півдні. На Кавказі до Росії приєднувалися Батум, Карс і Ардаган з прилеглими до них округами; з свого боку Порта повертала їй Алашкертську долину і м.Баязид.
Б.К. обмежив здобуті за договором у Сан-Стефано права Росії й створював грунт для загострення протиріч на Балканах. Разом з тим для південноукраїнських земель берлінський трактат, за яким до Російської імперії поверталася придунайська ділянка Бессарабії з портовим містом Ізмаїл та встановлювалася свобода плавання по Дунаю від Залізних Воріт до Чорного моря, розширювали можливості їх торговельно-економічних зв’язків на Балканах. Майже всі положення трактату, схваленого в Берліні, зберігали свою силу до балканських війн 1912-13.
Літ.: Мартенс Ф.Собрание трактатов и конвенций, заключенных Россией с иностранными державами. – СПб, 1888, т.8.
М.М.Варварцев.
Берлінський університет – один з найбільших закладів вищої освіти у Німеччині. Заснований 1809. З його діяльністю пов’язана праця філософів Г.Гегеля, Й.Фіхте, філологів Якоба і Вільгельма Грімм, історика Т.Моммзена, фізиків Г.Гельмгольця, А.Ейнштейна, М.Планка, медиків А.Грефе, Р.Коха, Р.Вірхова та ін. З 1946 має ім’я видатних учених Александра і Вільгельма Гумбольдтів. На його 26 факультетах готують магістрів та бакалаврів за спеціальностями: право, економіка, соціальні дисципліни, культурологія, медицина, комплексу природничих наук. Нині в Б.у. навчається понад 30 тис. студентів з багатьох країн світу, у тому числі з України.
Традиція української молоді здобувати знання в Б.у. склалася ще у ХІХ столітті. 1836 на юридичний факультет вступив М.Д.Іванишев, в майбутньому один з фундаторів української історичної науки ХІХ ст., який формував свої наукові погляди під керівництвом Ф.Савіньї – засновника історичної школи права, Е.Ганса – історика права, учня Гегеля, Ф.Раумера,
