1998; Горобець В.М. Гадяцька угода 1658 року у контексті міжнародних відносин //Київ. стар., 1999, № 1; Гадяцька унія 1658 року. – К., 2008.
В.М.Горобець.
“Gazette de France” (“Газета Франції”) – одна з найстаріших європейських газет. Заснована головою уряду Франції кардиналом Рішельє. Виходила 1630-1914 у Парижі. Від лютого 1648 впродовж 50–60-х рр. XVII ст. регулярно друкувала відомості про події національно-визвольної війни українського народу, чисельність і битви козацької і польської армій, перемоги під проводом Хмельницького – “дуже здібного воєначальника” і “спритного дипломата”. У публікаціях висвітлювалися стосунки запорожців “з іноземними государями” – перемовини і договори з московитами, турками, трансильванцями та ін. 1648 газета оприлюднила повністю козацьку угоду з турецьким султаном і того ж року – негативну позицію Франції щодо воєнної і фінансової допомоги, якої домагався польський король для боротьби проти Хмельницького. Від 25 квітня 1652 газета вперше почала вживати термін “Україна” на означення територій, володіти якими претендувала Річ Посполита. Після смерті Б.Хмельницького продовжувала привертати увагу до України та її стосунків з Московією, Кримом, Польщею, до виступів козаків під керівництвом “генерала Тетері”, “хороброго отамана Сірка”. Джерелом українознавчих матеріалів часопису служили свідчення французьких послів і агентів у Варшаві, Данцигу, Вільно, а також безпосередньо в Україні.
Літ.: Івоніна А. Французька сторінка XVII ст. про запорозьке козацтво; “Gazette de France” про події в Україні // Хроніка 2000, 1995, вип. 2–3.
М.М.Варварцев.
Галицька битва 1914 – одна з наймасштабніших битв Першої світової війни між російськими військами під командуванням ген. М. Іванова та австро-угорськими на чолі з головнокомандувачем ерцгерцогом Фрідріхом (18 серпня – 21 вересня). Cкладалася з Люблін-Холмської операції, ГаличЛьвівської операції, Городокської битви та другого наступу 9-ї, 4-ї і 5-ї російських армій, переслідування австро-угорських військ по р. Дунаєць. Хоча основне завдання російського Південно-Західного фронту щодо оточення австро-угорських сил не було реалізовано, однак росіянам вдалося досягти перемоги стратегічного значення, в результаті якої було захоплено територію Галичини і частини австрійської Польщі, створено умови для просування до Угорщини та Сілезії. Поразка Австро-Угорщини в Г.б. звела нанівець переваги, здобуті німецькими військами в ході східно-прусської операції
