15
РСГОНІКА МОГОЗІВПА. Родилась на Волині, в містечку АндрушівцІ Житомирського повіту, де батько 11 служив урядником і писарем. Та ця служба йому ке подобалась, він і! покинув і блукав довгенький час, шукаючи иншого заробітку, поки поступив на сахарний завод у Київі. Скінчивши (19С8 р.) житомирську гииназію, Морозівна повернулась до батька у Київ, де й живе тепер. Писати почала Морозівна а гимназі!. Перші ІІ вірші були надруко¬ вані в „Рідному Краї- в 190 8 р. Весною. ула тепла весела весна, Я гуляла в зеленому полі, З гаю пісня лилась чарівна, Що співав соловейко на волі. Він про щастя співав золоте, Про солодкії мрії кохання; Він про серце співав молоде, Про його невідомі бажання. Він співав про широкі степи, Про зелені гаї, та про море; Дивні чари в тій пісні були, Не було тільки людського горя! І я слухала пісню його, І чогось міні сумно так стало! Темність рідного люду свого, Його працю святу я згадала. Міні шкода так стало людей, Іх нещасної, гіркої долі! І закапали сльози з очей, І пішла я тихенько по полю... Н І Ч. ^траш на, таємна ніч настала, Весь Божий світ круг мене спить... В кутку лиш перед образами Лампада сумно так горить... На дворі вітер стогне, плаче, Сухим гіллям об вікна бьв; Чого ж душа моя ридав, І серце так болить мов? Я ж знаю, що весна настане, Що розівьвться темний гай, І соловейко заспівав, І всюди буде ясний рай, Чому ж не маю я спокою? Чого болить душа моя? І цілу ніч чого не сплю я, І цілий день сумую я?
- *
♦ 'ІЗ моїй душі багато звуків, ' Прекрасних звуків, чарівних; Багато слів святих, високих, І струн чудових, голосних! Але мовчать чарівні звуки, Дрімають ті слова святі, Не грають струни голоснії Під гнітом тяжкої нужди!
ОідШгесІ Ьу ^лООДІе
