| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Украінська Муза (Випуск 11).pdf/32}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Родився в Полтаві 1880 р., батько його, катеринославський міщанин, був гравером в друкарні. Трохим Романченко ніде не вчився, а вивчивши змалку „азбуку“ поступив хлопцем в друкарню і до цього служе там робітником-наборщиком. Свідомість і розвиток здобув власними силами, читаючи ріжні книжки. Спочатку писав російські і українські вірші, але, перечитавши „Кобзаря“, зовсім покинув писать по російські. Вперше його поезії були надруковані в „Першій Ластівці“ 1905 р., а потім його поезії друковалися в „Рідному Краї“ і в „Розвазі“ (т. 2).
Убога хатина соломою крита,
У хаті без хліба шматка
Горює голодна, в лахміття одіта —
Нещасна сімья мужика,
На дворі ж лютує, мете хуртовина,
Здається, весь світ занесе,
Не згріє убогих старая свитина,
Рятунку ж ніхто не несе.
Була у їх бідних одна запомога
Та й ту вже давно одняли…
..................
..................
А дітки зостались і хворая мати,
Що ж далі нещасних чека? —
Без хліба прийдеться де-небудь вмирати…
Ох, доленько зла мужика!..
