Родився 29 серпня 1769 року в Полтаві; дід його був діяконом у соборні церкві, а батько його служив канцеляристою в полтавському міському магістраті. Котляревський змалку був дуже охочий до науки. У Полтаві тоді добрих шкіл ще не було, і його, після початковоі наук у дяка, оддали що духовноі семикаріі у Переяславі. Ще в семинаріі Котляревський так уславився між товаришами своіми віршами, що ого прозвали „ріфмачем“. Скінчивши науку в сєминаріі, Котляревський став учити дітей у панів і тоді ж почав писать перші пісні „Енеіди“. Живучи на селі й любячи ріяний народ, його мову та звичаі, Котляревський частенько одягав свитку і йшов „на улицю“, або „на вечорниці“ — поміж простих людей, і там прислухавсь до народньоі мови, роспізнавав звичаі і побут селянський. В 1789 р. Котляревський покинув вчить дітей і поступив на службу: спочатку судовиком в Новоросійську канцелярію, а далі, в 1796 р. до війська (до Сиверського карабинерного полку) і прослужив там до 1808 року. Після цього він ніякоі служби і заробітків не мав і хуже бідував. Їздив навіть у Петербур шукать собі служби і роботи, та нічого й там не найшов. Аж у 1810 р. його наставлено за „надзірателя“ в школі для дітей бідного панства в Полтаві. В 1827 р. Котляревського зроблено „попечителем богоугодного заведенія“ в Полтаві, тут він служив аж до 1835 р., коли покинув зовсім службу через хворобу. Помер Котляревський 29 жовтня 1838 р. Заслуга Котляревського з історіі украінськоі літератури дуже велика: він перший на Украіні почав писать народньою мовою і положив початок мові художествені літературі. Іван Петрович Котляревський — батько сучасноі украінськоі літератури. В 1798 році в Петербурзі надруковано першу книжку украінською мовою — три частини „Перелицьованоі Енеіди“ (дальші видання були 1808, 1809, 1842, 1862, 1875 р.р. та ин.); 1805 р. написано „Оду до князя Куракина“. В 1818 р. „Наталку-Полтавку“, а згодом — „Москаля-Чарівника“. Од писань першого украінського поета віє живим народнім духом, щирим спочуттям до народу та
