безкостий, безпутній, безщасний, безталанний, безхатній, безчестя.
12. Закінчення -ар та -ир на кінці речівників пишемо без ь, навіть коли в родовому відмінкові маємо м'який голосний звук: цар, кобзар, секретар, писар, косар, лікар, вівтар, манастир, багатир (род. відм. — царя, кобзаря і т. д). Так само: звір, матір, тепер, не вір, і в середині слів: гіркий, Харко, місто Харків.
|
Примітка: але иноді пишуть ці слова і з ь: царь, секретарь, писарь. |
13. Речівники середнього роду на -я (що вийшло з давнього закінчення -іе, чи -ье) і скількись слів жіночого та чоловічого роду на -я (що вийшло з давнішого -ія чи -ья) подвоюють приголосний звук перед -я життя, сміття, багаття, весілля, Поділля, зілля, похмілля, насіння, ходіння, волосся, Поро́сся, безладдя, безуряддя, мотуззя, галуззя, збіжжя, роздоріжжя, безгрішшя, клоччя, і т. п., знов-же й: суддя, браття, стаття (з „судія“, „братія“, „статья“). При відмінюванні таких слів подвоєний приголосний звук залишається перед усіма иншими голосними: життю, в житті, весіллю, на
