Сторінка:Тімірязев К. А. Рослина й соняшна енерґія (Київ, 1921).djvu/9

себ-то вуглекислий газ; ця сама вуглекислота завжди буває у воді з мінеральних джерел, часом навіть дуже багато, як напр., в зельській воді. Сенеб'є зробив ще багато найріжноманітніших досвідів і прийшов до остаточного висновку, що як раз вуглекислий газ, і тільки він, потрібен при цьому; що більше буде цього газу, то більше буде й кисневих бульок. Далі він довів, що ці бульки вилучуються не на поверхні листків, а з глибини тканини, з зеленого листкового мякушу. Стало ясно, що „чисте повітря“ вилучується коштом air fixe, розчиненого у воді; листя його перероблює, перетворюючи один газ на другий. Але як же саме перетворює? На це питання уже давали відповідь досліди Лявуазьє. Тепер ми за кілька хвилин можемо спалити вуґіль у кисні, перетворити його в невидимий газ, у вуглекислий газ, і знову вилучити з цього газу вугіль в його попередній формі; так ми, шляхом синтезу й аналізу, можемо вияснити, як взаємно перетворюються вуглекислий газ і кисень, які їх взаємні стосунки. У Сенеб'є ще не було тоді таких певних поглядів, як наші, і в перших його працях, де він говорить про своє відкриття, ми не натрапимо навіть на слова „вуглець“, „кисень“, „вуглекислий газ“, бо їх і Лявуазьє ще не вживав в той час, але тільки від Лязуазьє він дізнався, що „air fixe“ повстає, коли тіло горить чи тліє, що горюча субстанція, сполучуючись з киснем, йде в чисте повітря й псує його. Звідси було очевидно, що при оберненому процесі, коли рослина своєю діяльністю перетворює „air fixe“ на „air pure“, „air eminnement respirable“ (чисте повітря, повітря особливо придатне для дихання), горюча основа повинна залишатись, відкладатись в рослині. Але ця горюча основа — це та сама субстанція, що з неї складається рослина; значить, цей процес повинен мати вагу і для рослини; в рослину входить та субстанція, з якої вона складається, — оче-