тією субстанцією, яку вилучує спирт; ознайомилися з головнішою властивістю ціє субстанції, її спектром і своєрідним кольором, який залежить од цього; ознайомились, нарешті, з техничними фізичними умовами, при яких утворюється й руйнується ця субстанція в рослині і по-за рослиною; подивимся тепер, чи можемо ми знайти який-небудь звязок між хлорофілом і житьовими явищами рослини.
Досліди Сенеб'є, а уже почасти Інгенгуза, дають цілзом певну відповідь на це питання; безумовну правдивість цієї відповіди довело ціле століття дослідів, Хлорофіл потрібен рослині для того, щоб вона могла розкласти вуглекислий газ. Тільки зелені рослини можуть розкладати вуглекислоту, або, висловлюючись точніше, тільки рослини, в яких є хлорофіл, — хоч-би потайні замаскований иншим барвником (як в багатьох наших пестролистних рослинах, або морських водорослях). Сенеб'є показав, що і в зелених листках саме тільки їх зелена тканина, а не инші частини, викликають цей розклад. Рослини, в яких немає хлорофілу, як напр. гриби або де-які паразити (чужоїди) вуглекислого газу не розкладають; так само не розкладає його і ні одна молода рослина, поки вона не позеленіє. Нарешті, коли ми порівняєм між собою ріжні зелені рослини, то ми переконаємся, що чим зеленіші вони, тим більше розкладають вуглекислого газу. Словом, хоч-би з боку ми перевіряли цю думку, вона скрізь підтверджується. Хлорофіл — це той рослинний орган, в якому відбувається найгрунтовніший життьовий процес рослини — розкладається вуглекислий газ, засвоюється вуглець, а разом з тим, як ми уже знаєм, засвоюється і соняшна енергія.
Непомітно перейшли ми від питання, через що рослина зелена до другого — для чого вона зеленіє, себ-то яку ролю відограє в ній, яку функцію виконує цей
