Сторінка:Тімірязев К. А. Рослина й соняшна енерґія (Київ, 1921).djvu/45

Ця сторінка вичитана

зеленіють і будуть мати звичайну зелену барву; другі, хоч би скільки ми їх тримали на світлі, будуть жовті. Але впустимо до них кисню, і вони зразу позеленіють[1].

При таких хемичних умовах утворюється хлорофіл. Але ми допіру бачили, що цього ще не досить, треба ще заспокоїти певні фізичні умови, без чого хлорофіл також не буде утворюватись. До цих умов треба віднести дві: тепло й світло. Ще в XVII ст. ботанік Рей в Кембріджі довів, що хлорофіл утворюється в залежносте від світла. Рослина, що росла в темряві, звичайно, жовта; і коли винести її на світло, то вона позеленіє тільки в тому разі, коли буде досить висока температура. Як спостеріг Сакс, для цього треба звичайно більш 5 градусів. Ельфінг показав, що при нижчій від цього температурі, хоч би який час тримали рослину під впливом світла, вона не позеленіє. Навпаки, хоч би яка сприятлива була температура, але рослина в темряві не позеленіє[2]. Одначе, для цього досить найменшого світла; рослина починає зеленіти навіть при освітленні, якого не досить, щоб читати надруковане великим шрифтом. Світла газового каганця або лямпи уже цілком досить для того, щоб викликати появу хлорофілу. Виявляється навіть, що занадто сильне світло шкідливе: через нього рослина повільніше зеленішає. Це пояснюється уже знайомим нам явищем: вплив світла руйнує хлорофіл. Таким чином, зелений кольор рослини — це результат певної рівноваги між двома протилежними процесами, що залежать від світла: процесом утворення і процесом руйвування хлорофілу.

Ми дізнались, що рослина зеленіє через хлорофіл; цей хлорофіл має форму зерняток, тільки забарвлених

  1. Досвіди ці перевів молодий, талановитий російський ботанік Дементьєв, що рано помер.
  2. Правда, є нечисленні винятки з цього правила: одначе, воно вірне для величезної більшости рослин.