Сторінка:Тімірязев К. А. Рослина й соняшна енерґія (Київ, 1921).djvu/40

Ця сторінка вичитана

коли це можливо, фізичні умови, при яких утворюється та чи инша будова, та чи инша особливість організму, ми з'ясовуємо, через що вони виникли; вияснивши їх користь, їх значіння для того організму, що їх має, ми вказуємо, на що, для чого ця особливість зберіглась, зміцнилась і удосконалилась. Часом буває важко дати відповідь на перше питання, в инших випадках, навпаки, на друге. Бер, славнозвісний натураліст, висловлював гадку, що в біології звичайно значно легче відповісти на друге питання, себ-то дізнатись, для чого є та чи инша особливість, ніж відповісти, через що, себ-то якими фізичними засобами вона здійсняється. А що це можливо скоріше зауважити відносно тваринних організмів, яких функції людина, порівнюючи легко, угадує по аналогії із своїм особистим досвідом; але цією ниткою аналогії не можна керуватись що до рослин, бо це може не тільки не допомогти, але, навпаки, часом звести з шляху. Очі потрібні тваринам для того, щоб вони бачили, легені — щоб дихали, — це зрозуміти було не тяжко; але проста аналогія не могла нам підказати, що рослина вбірає повітря для того, щоб підживитися; навпаки через аналогію ми довго й уперто називали цей процес газового обміну — диханням. Скоро ми побачимо й другий приклад подібного невдалого висновку по аналогії. Таким чином, ботанік часом може порівнюючи легко дізнатись, чому, як, при яких умовах, в залежности од яких фізичних чинників складається та чи инша особливість рослинного організму, і значно трудніше пояснити, для чого вона, себ-то до чого вона і чим корисна рослині. До таких випадків, очевидно, належить і питання про зелений кольор рослини.

Через що рослина зелена, себ-то яка субстанція викликає цей кольор, в якій формі відкладається ця субстанція, при яких умовах утворюється, зберігається чи зникає, на всі ці ж питання ми можемо одержати