Сторінка:Тімірязев К. А. Рослина й соняшна енерґія (Київ, 1921).djvu/23

Ця сторінка вичитана


Але який же це був хід думок у Майєра, як звязувались його ідеї, що він від кольору венозної крови прийшов до найширшого узагальнення, яке коли-небудь висловлювалось в царині фізичних наук і фактично обіймає всю цілокупність фізичних явищ? Він керувався ученням Лявуазьє про горіння і дихання. Міркував Майєр так: коли підвищити температуру, що оточує організм, він не так охолоджується. Але коли він менш охолоджується, то й менш потрібує тих процессів, що підтримують температуру в організмі. Нижча температура, значить, звязана з меншою витратою, як органичних субстанцій, так і кров'яного кисню, — звідси і червоніший кольор венозної крови. Значить, витрата субстанції і прояв тепла взаємно доповнюються; чим менше витрачується субстанції, тим менше звільнюється тепла. Очевидно, що це тепло було скрите, ховалось в цій субстанції, а не повстало; — значить, фізичні сили не виникають і не зникають, а тільки перетворюються. Думку Лявуазьє про вічність матерії треба доповнити, узагальнити, поширити і на силу. Ex nihilo nil fit. Nil fit ad nihilum (Ніщо не повстає з нічого. Ніщо не перетворюється в ніщо). Коли ми бачимо, як утворюється вода, то ми шукаєм, з чого вона утворилась і переконуємся, що з кисню й вуглецю; коли тіло горить, зникає вугіль, ми шукаєм, в що він перетворився, і переконуємся, що у вуглекислий газ. Так само, коли при нас з'являється або ніби зникає якась фізична сила — рух, тепло, світло, електрика, — ми повинні шукати, звідки вона взялась і в що перетворилась. Майер припустив, що сила може приймати сховану нерухому форму, — каже Дюрінг, — і в цьому полягає оригінальна думка

    в якій пробував з'ясувати саме механізм „Auslösung“, себ-то з'ясувати дію малих причин, що викликають невідповідні наслідки — і хотів провести це положення через всі сфери явищ, починаючи з хемії і кінчаючи розумовою творчістю і політичними рухами.