дрібні, непрозорі кристалики молочно-білого кварца (з добре виобразуваними призмами і двома різними ромбоедрами). Далі залізниця проходить по болотах (на 17-18 верствах) до північно-західньої закраїни села Рудні Озерянської, до гранітового горба і бархана, описаного вище (§ 146), а з західнього її боку залишаються гранітові теж острови—урочища Хутір і Холм (§§ 150). Тут вже цілком кінчається Озерянський кряж.
§ 165. Нижче гирла річки Прирубища і малого села Замисловицького (або Старого) Млина береги ріки Перги стають дуже виразними і до самого її гирла супроводяться цілим рядом майже безперервних виступів великих скель граніта, що визирають серед осипищ сипкого польодовикового піску. З такого сірого, здебільшого дрібнозернястого граніта були збудовані і ті скелі, що раніше утворювали тут в ложищі ріки Перги пороги Щибельницький і Старо-Млинський (див. вище § 119), що згодом знищені були західньою експедицією для висушування болот. З граніта-ж збудовані і численні навкружні горби на обох узбережжях ріки Перги, — в урочищах Минища, Каміння, Соківка, — на правому узбережжю і в урочищах Закунів, Сідлач, Дубровиці, Заволочі — на лівому узбережжю.
§ 166. В малому селі (або слободі) Рудні Замисловицькій (№ 42, т. І, стор. 419), що стоїть на невисокому правому березі ріки Перги, існував ще у половині минулого століття невеликий примітивний чавунотопний завод (№ 6, стор. 50 і 76), для якого привожено болотяну залізну руду з сумежних болот, а почасти і здалека, — з околиці села Хочина (№ 33, стор. 264). — Навкруги села Рудні Замисловицької я зустрічав рясні зарості Azalea pontica. (Див. № 52, стор. 309).
§ 167. Від слободи Юстинбург (№ 42, т. І, стор. 419). що стоїть теж на правому березі ріки Перги, до села Рудні Пержанської на обох узбережжях ріки виступають великі скелі сірого дрібнозернястого, здебільшого дуже звігрілого граніта, що з нього були збудовані тут у ложшцу ріки порогн Юстинбурзькпй і Янків-Кутський, що згодом знищені були західньою експедицією для висушування болот. (§ 119) Біля Юстинбурга впливає до ріки Перги з правого боку річка Ракиша, 8 верстов завдовшки (№ 9, стор. 207; № 54, стор. 102, під № 322), що починається з болота Ловище і тече між низькими берегами з положистими схилами; подекуди в цих берегах (спочатку на правому, а далі на лівому березі) в безлюдних лісових гущавинах визирають з-під синких польодовикових пісків скиби звітрілого сірого граніта. — Згідно з переказаними відомостями, що стверджуються топографічною мапою, на схід від річки Ракитни, трохи на південь від урочища Червоний Бір, знаходиться одиночний польодовиковий бархан, орієнтований отвором своєї дуги на захід, згідно з законом гесперотропізма.
